ПОЛІТИЧНИЙ ТА ДІЛОВИЙ НАРАТИВИ ЯК ФІЛОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-40

Ключові слова:

наратив, політичний наратив, політичний дискурс, англомовний політичний дискурс, стилістичні особливості, кібернеологізми, англійська ділова мова

Анотація

Актуальність дослідження обумовлена тісним зв’язком між політикою та ЗМІ в сучасному суспільстві. Засоби масової інформації є основним каналом розповсюдження політичної інформації та впливу на громадську думку. Політичні наративи, які створюються та поширюються ЗМІ, є важливим інструментом політичного впливу. Тому вивчення політичних наративів є необхідним для розуміння сучасних політичних процесів. З лінгвістичної та соціокультурної перспективи політичний та медійний дискурси знаходяться в тісній взаємодії. Це явище є предметом все більшого дослідження, але досі розглядається переважно як взаємодія двох окремих дискурсів, кожний з яких має свої власні характеристики. Об’єктом цього дослідження є вивчення політичного наративу як мовного і культурного феномену. Це складний дискурс, який поєднує в собі політичний дискурс і дискурс ЗМІ. Надалі ми будемо використовувати термін «англомовний» для позначення як британського, так і американського варіантів цього наративу. Мета статті – проаналізувати філологічне явище політичного наративу. Реалізація мети передбачає вирішення таких завдань: 1) дослідити феномен політичного наративу в науковій літературі; 2) узагальнити результати аналізу досліджуваного явища. Наукова новизна. Вперше доведено, що політичні наративи – це історія, яку розповідають про політику. Вони створюються політиками та ЗМІ, щоб впливати на громадську думку. Автор приходить до висновків, що оскільки дискурс – це мовна взаємодія, яка відбувається в часі та просторі, то політичний наратив можна розглядати як сюжетну структуру, яка складається з дійових осіб, подій та часових рамок. Діячі політичного наративу – це політики, які беруть участь у політичній події. Вони можуть бути головними героями, другорядними персонажами або статистами. Події політичного наративу – це етапи політичної події. Вони можуть бути позитивними, негативними або нейтральними. Часові рамки політичного наративу – це період, протягом якого відбувається політична подія. Ці чотири елементи – тематична єдність, дійові особи, події та часові рамки – є важливими для розуміння політичного наративу.

Посилання

ВікіпедіЯ Оповідання. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Оповідання (дата звернення: 25.12.2023).

Чепелєва Н. В. Особистість як оповідач історій. Особистість та її історія: колективна монографія. За ред. Н. В. Чепелєвої, М. В. Папучі. НДУ ім. М. Гоголя, 2018. С. 7–22.

Abbott E. A. A Shakespearian grammar: An attempt to illustrate some of the differences between Elizabethan and Modern English. 2003.

Sériot P. Analyse du discours politique soviétique. Paris : IMSECO. 1985.

Sheigal E. I. Semiotics of political discourse. Monograph. 2000.

WikipediA Erzählung. https://de.wikipedia.org/wiki/Erz%C3%A4hlung (дата звернення: 07.01.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-26

Як цитувати

Прима, В. В. (2024). ПОЛІТИЧНИЙ ТА ДІЛОВИЙ НАРАТИВИ ЯК ФІЛОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (208), 289–292. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-40