«КНИЖКИ ДЛЯ ДІТЕЙ І ДЛЯ ДОРОСЛИХ»: БУТТЯ БОРИСА ГРІНЧЕНКА В КАНОНІ

Анотація

Аналіз літературознавчих студій засвідчує домінування оглядових тем з переважанням контекстуального підходу. Творчість Бориса Грінченка залишається зарахованою до освітнього канону. Разом із тим, один і той самий текст включається різними авторами програм для вивчення учнями різних вікових груп. Це зумовлює постановку проблемного питання: «У чому феномен художнього слова Бориса Грінченка, адресованого дітям?» Літературознавці здебільшого говорять про знання дитячої психіки та майстерне змалювання художньої деталі. Разом із тим, розуміння сутності канону та його функцій, засвідчує, що цього замало. Тому мета цього дослідження – окреслення різних визначальних аспектів життєвого досвіду Бориса Грінченка, а також маркерів художності малої прози письменника, з’ясованих після перепрочитання творів, що в сукупності забезпечує тривале буття творів у каноні. Для досягнення мети послуговуватимемось біографічним і текстологічним підходами, а також методом рецептивної естетики. Так, було з’ясовано, що в праці «До питання щодо журналу для дитячого читання в Земській народній школі» Борис Грінченко чітко висловився щодо відсутності творів, які адресовані винятково дітям. На думку, письменника, твори можуть бути адресовані або дорослим, або дорослим і дітям водночас. Для того, щоб твір успішно знайшов свого реципієнта, потрібне не лише знання його портрета, а й видавничий досвід. Силу художнього впливу варто бачити в актуальній тематиці, динамічному конфліктові, промовистій символіці, уповільненню оповіді в кульмінаційному моменті (доцільно обраному темпоритмові), візуалізації художніх деталей тощо. Окремі тези статті апробовані в монографії Вірченко Т., Козлов Р. Непокірний. Грані долі Бориса Грінченка. Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. 372 с.