МЕТОДОЛОГІЯ ДИСКУРС-АНАЛІЗУ У ДОСЛІДЖЕННІ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ДІАХРОННОЇ МНОЖИННОСТІ УКРАЇНСЬКИХ РЕТРАНСЛЯЦІЙ ТРАГЕДІЙ В. ШЕКСПІРА

Анотація

У запропонованій розвідці обґрунтовано специфіку застосування власної методології дискурс-аналізу у дослідженні полікультурного простору діахронної множинності українських ретрансляцій ХІХ–ХХІ ст. трагедій В. Шекспіра, яка відрізняється від методологічних засад аналізу макро- і мікроструктури дискурсу, запропонованих Т. А. ван Дейком. Методологія дискурс-аналізу передбачає застосування методів лінгвокультурології та літературознавства. Лінгвокультурологічний аналіз діахронних українських ретрансляцій творів В. Шекспіра передбачає застосування культурно-історичного методу для розгляду культурних явищ часів В. Шекспіра та перекладачів його творчості в контексті відповідних історичних епох і зіставно-лінгвокультурологічного методу для дослідження, яким чином у ретрансляціях віддзеркалюються різні історичні умови, що мали вплив на індивідуальність автора та перекладачів. Літературознавчий аналіз залучає методи історичного літературознавства та компаративістики: біографічний, герменевтичний, інтерпретаційно-текстовий, компаративний. Застосування біографічного методу уможливило розгляд життєвого та творчого шляху В. Шекспіра та перекладачів його творчості, що дозволило проаналізувати особливості світогляду автора та перекладачів як неповторних творчих особистостей. Герменевтичний і інтерпретаційно-текстовий методи застосовано для інтерпретації творів В. Шекспіра та їх українських ретрансляцій із метою визначення індивідуального стилю автора та перекладачів як фактору множинності інтерпретацій часово віддалених першотворів. Компаративний метод прослідковує історичну еволюцію художніх форм і культурних контекстів, в яких створено першотвори та їх українські ретрансляції.