ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ КОМІЧНИХ ФРАГМЕНТІВ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК СПОСІБ ДОСЯГНЕННЯ АДЕКВАТНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-35Ключові слова:
комічність, засоби комічного, художній дискурс, перекладацькі трансформації, генералізація, конкретизація, антонімічний переклад.Анотація
Статтю присвячено дослідженню структурно-семантичних особливостей комічних елементів у текстах художнього дискурсу та їх відтворенню в українських перекладах. Дослідження комічного дає змогу вивчати міжкультурні відмінності в мові та концептуальних картинах світу, що й визначає актуальність цього дослідження. Метою дослідження є аналіз структурно-семантичних особливостей елементів комічного в художніх текстах. Під час виконання роботи використовувалися такі методи лінгвістичного аналізу, як стилістичний аналіз, контекстний аналіз і прагматичний аналіз. Перекладацька частина роботи включає застосування трансформаційного аналізу. При відборі ілюстративних матеріалів використовувався метод суцільної вибірки. Методи кількісного аналізу дозволив дійти висновку щодо частоти використання окремих засобів відтворення комічного та перекладних конверсій українською мовою. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що в роботі здійснено комплексний лінгвоперекладацький аналіз структурно-семантичних особливостей комічних елементів у текстах «Аліса в Дивокраї» та «Аліса в Задзеркаллі» Льюїса Керрола, зокрема визначено структурно-семантичні особливості комічного у даному творі шляхом виділення мовного рівня та аналізу їх семантичного наповнення, дослідження перекладацьких зрушень як способу передачі комічного в українському перекладі. Практичне значення цього дослідження полягає в тому, що його результати зробили певний внесок у теорію комічного, країнознавства, дискурсивного аналізу та теорії перекладу.
Посилання
Барсукова І.В. Перекладацький підхід до класифікації жартів. Сучасні філологічні дослідження та навчання іноземної мови в контексті міжкультурної комунікації. Житомир, 2015. С. 6.
Вороновська Л. Універсальні та специфічні особливості визначення ознак художнього дискурсу. Теоретична і дидактична філологія. 2015. № 20. С. 155–166.
Кобякова І.К. Linguistic mechanism of humour. Філософія мови та нові тенденції в перекладознавстві й лінгвістиці : збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. Н.Є. Леміш. Київ : Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2019. C. 222–227.
Лобова О.К., Найдіна Є.С. Жанрова система комічного інституційного дискурсу. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка. Серія «Філологічні науки. Мовознавство». 2018. № 9. С. 117–119.
Монастирська Х.Р. Засоби творення комічного в творах української та англійської художньої літератури (алегорійні пропріальні номінації). Львівський філологічний часопис : науковий журнал Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. 2018. № 3. С. 170–174.
Самохіна В.О. Англомовний жарт: когніція, комунікація, текст. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2011. № 972. С. 119–129.
Шумейко О.А. Мовні засоби творення комічного в сучасній українській поезії (на матеріалі творів другої половини ХХ століття) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 ; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Харків, 2007. 203 с.
Chiaro D. Translation and humour, humour and translation. Translation, Humour and Literature: Translation and Humour / ed. by D. Chiaro. London : Continuum, 2010. P. 1–33.
Керрол Л. Аліса в Дивокраї / пер. В. Наріжної. Харків : Фоліо, 2008. 139 с.
Керрол Л. Аліса в Задзеркаллі / пер. В. Наріжної. Харків : Фоліо, 2009. 157 с.
Carroll L. Alice’s Adventures in Wonderland. Chicago: Volume One Publishing, 1998. 195 p.
Carroll L. Through the Looking-Glass, and What Alice Found There. URL: http://birrell.org/andrew/alice/lGlass.pdf. (дата звернення, 25.04.2023)
