КОМІКС ЯК ЖАНР ЛІТЕРАТУРНОГО МИСТЕЦТВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-30

Ключові слова:

комікс, графічний роман, полікодовий текст, переклад.

Анотація

Дана стаття присвячена вивченню сутності коміксу та його ролі в сучасному мистецтві. Наводяться аргументи того, чому комікс можна вважати симбіозом літератури та живопису, в результаті чого він формує окремий вид мистецтва, який задовольняє потреби сучасного суспільства. У поданому дослідженні вивчаються характеристики, які наближують комікс до жанру художньої літератури. Комікс виступає у ролі полікодового тексту, тому розглядаються різноманітні коди і їх функції, що вони виконують у коміксах. Наводиться декілька варіантів тлумачення терміну «переклад». У поданій статті розглядаються дві загальновизнані стратегії перекладу коміксів – доместикація та форенізація. Стратегія перекладу розглядається як механізм або метод, який використовується для вирішення конкретних проблем при перекладі оригінального тексту. Його часто поєднують із техніками перекладу. Різниця між стратегіями та техніками перекладу полягає у ступені їхнього користування. Перекладачі можуть використовувати будь-які методи та процедури, доступні в конкретній ситуації, щоб адаптувати текст до цільової мови та культури, але слідувати одній глобальній стратегії перекладу. Іноземний переклад, або справжній переклад, – це стратегія перекладу, яка зберігає мову оригіналу та форму оригінального твору з метою передачі національних культурних і мовних особливостей автора та завдає шкоди мові та культурі. Наводяться освітні та інформаційні функції коміксу. Розрізняються тлумачення понять «комікс» і «графічний роман». Визначається, що саме з них виступає в якості важливого інструмента сьогоденного навчання читання й пізнання дійсності.

Посилання

Еко У. Роль читача: дослідження з семіотики текстів / пер. з англ. М. Гірняк. Львів : Літопис, 2004. 384 с.

Колесник О.С. Поетика графічного роману: синтез мистецтв та транспозиції. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. 2013. Вип. 31. С. 301–306.

Підопригора С.В. Українська графічна проза на шляху до популярності. Іdeografika. 2016. URL: https://www.ideo-grafika.com/ukrainian-grafik-novels/ (дата звернення: 10.11.2023).

Почепцов Г. Комікси як засіб транслювання соціальних смислів. MediaSapiens. 2012. URL: https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/7903/2012-02-26-komiksy-yak-zasib-translyuvannya-sotsialnykh-

smysliv/ (дата звернення: 10.11.2023).

Сподарик О.В. Функційний аналіз параграфемного коду полікодового художнього прозового тексту. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Розділ VIІ «Дискурсознавство. Текстологія. Літературознавство». 2017. № 3. С. 281–287.

Стріха Я.М. Перекладачеві коміксів доведеться вигадувати, з яким звуком меч стинає комусь голову. Korydor, 2020. URL: https://korydor.in.ua/ua/opinions/jaroslava-stricha-pereklady.html (дата звернення: 10.11.2023).

E. Umberto. Apocalypse Postponed. Bloomington. Indiana University Press. 1994. 240 p.

Eco U. La Estructura Ausente. Introduccion A La Semiótica. Barcelona : Editorial Lumen, 1986. 381 p.

Meskin A. Comics as Literature? The British Journal of Aesthetics. 2009. Volume 49. № 3. P. 219–239. URL: http://users.uoa.gr/~cdokou/Meskin.pdf (дата звернення: 03.11.2023).

McCloud S. Understanding Comics: The Invisible Art. New York : William Morrow Paperbacks, 1993. 224 p.

Petersen S. Robert. Comics, manga, and graphic novels: a history of graphic narratives. Santa Barbara, California : Praeger, 2011. 275 p.

Zanettin F. Translating comics and graphic novels. The Routledge handbook of translation and culture. London & New York : Routledge, 2018. 445–460 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-10

Як цитувати

Першина, Л., Юмрукуз, А., & Жура, К. (2024). КОМІКС ЯК ЖАНР ЛІТЕРАТУРНОГО МИСТЕЦТВА. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (207), 201–208. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-30