ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНОГО ЧИННИКА В ЛІНГВІСТИЦІ

Анотація

Стаття присвячена проблемі визначення системоутворювального чинника мовних підсистем і мовної системи загалом. Це питання недостатньо досліджене в сучасній лінгвістиці. Наукова розвідка спрямована на визначення елементів кожного рівня мови, їх взаємозв’язків й ієрархічної та синергетичної зумовленості. Об’єктом дослідження є система мови, що складається з підсистем. Предметом дослідження є системоутворювальний чинник на кожному рівні мови. Основний метод, що застосовано, – метод системного аналізу. Метою статті є пошук і визначення системоутворювального чинника системи мови загалом, а також відносно кожної підсистеми. Особлива увага приділяється застосуванню інтердисциплінарних підходів, що використовуються в дослідженні цього питання. Автор висвітлює зв’язок лінгвістики із суміжними галузями, такими як системний аналіз, типологія, філософія мови та когнітивна лінгвістика, з метою отримання більш глибокого розуміння суті системоутворювального чинника. У статті виокремлено вісім ієрархічно зумовлених підсистем мови. Вперше застосовано функціональний підхід до визначення системоутворювальних чинників фонетико-фонологічної, морфемної, словотвірної, лексико-семантичної, парадигматичної, морфологійної, синтаксичної та концептуальної підсистем мовної системи. Стаття не лише започатковує дослідження з приводу важливості питань, пов’язаних з системоутворювальним чинником, а й стимулює дискусії про докладніші аспекти цієї теми. Перспективою запропонованого дослідження є пошук універсальних характеристик на кожному рівні мови з подальшим застосуванням цих напрацювань при розробці методик опанування іноземних мов. Стаття буде цікава науковцям-філологам, студентам мовознавчих вишів, фахівцям з системного аналізу.