МЕТАФОРИЗАЦІЯ ЯК ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ ВОЄННИХ НЕОЛОГІЗМІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-8

Ключові слова:

неологізм, лексико-семантичний спосіб, метафоризація, сема-мотиватор, інтернет- ресурс.

Анотація

У статті на матеріалі різних інтернет-джерел проаналізовано лексичні одиниці, які виникли в українській мові для номінації нових реалій в умовах російсько-української війни. Наголошено на тому, що лексико- семантична система мови найшвидше реагує та найповніше відображає всі лінгвальні зміни, пов’язані з різними царинами життя суспільства, вказуючи таким чином на потужний вплив позамовних чинників на її лексичний склад, на її відкритість і динамічність, а також на тісний зв’язок процесу неологізації із суспільно-політичними подіями сучасної доби. Розглянуто варіативність визначень слова «неологізм» у різних лексикографічних працях і публікаціях українських і зарубіжних вчених. На фактичному матеріалі доведено, що лексико-семантичний спосіб є продуктивним і поширеним джерелом творення нових лексичних одиниць. Схарактеризовано процес метафоризації як один із лексико-семантичних способів, який зумовив появу неологізмів, допоміг виявити особливості їхнього творення та продемонстрував розширення семантичної структури нових слів. Встановлено, що метафорична трансформація смислових компонентів при творенні воєнних неологізмів відбувається за такими основними типами моделей: за зовнішньою подібністю (бавовна, бандероль, зеленка), за подібністю до процесу (град, хлопок), за подібністю розташування (нуль, передок), за активністю процесу (дискотека), за внутрішніми та зовнішніми ознаками (кіборг, азовець, орк), за способом розпізнавання особи (паляниця, полуниця, крамниця). Описано нові лексичні одиниці, котрі утворилися внаслідок смислових модифікацій вихідного та похідного значень. З’ясовано, що основою семантичних переосмислень метафоричного характеру є ключові семи-мотиватори та головні мотиваційні ознаки переносного значення – образність, асоціативність, емотивність. Виявлено, що для деяких аналізованих неологізмів властива емоційно-експресивна конотація, яка має характерні негативні властивості на позначення поняття «чужий» і позитивні ознаки для «своїх».

Посилання

Бибик С.П., Сюта Г.М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / за ред. С.Я. Єрмоленко. Харків : Фоліо, 2006. 623 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь : Перун, 2005. 1728 с.

Гладка В.А. Поняття «неологізм» у світлі счасних лінгвістичних парадигм. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2009. Вип. 11. С. 170–177.

Гладченко А.М., Комарова О.С. Неологізація лексики у період російсько-української війни. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Т. 34 (73). № 1. Ч. 1. С. 7–13.

Гриценко С. Мовні інновації російсько-української війни 2022 року. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2022. Вип. 2 (32). С. 9–13.

Дзюбіна О.І. Типологічні принципи класифікації неологізмів у сучасній англійській мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2018. Вип. 33 (2). С. 38–40.

Жулінська М., Круглій О. Неологізми як мовне відображення війни. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2022. № 3 (14). С. 103–110.

Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. Донецьк : ДонНУ, 2012. 350 c.

Каліновська І. Неологізми, їх походження та те, як вони оживляють мову. 2016. URL: http://surl.li/nrebd (дата звернення:18.10.2023).

Карпенко Ю.О. Синхронічна сутність лексико-семантичного способу словотвору. Мовознавство. 1992. № 4. С. 3–10.

Колоїз Ж.В. Семантичні неологізми як результат семантичної деривації. Вісник Харківського національного університету. Серія: Філологія. 2005. Вип. 44. № 659. С. 6–11.

Кримець О. Метафора й метонімія як чинники творення й розвитку української технічної термінології. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 675. С. 23–27.

Ладоня К.Ю. Неологізми в українській мові: сутність, визначення, принципи класифікації та функціонування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2018. Вип. 36 (1). С. 38–40.

Мазурик Д. Нове в українській лексиці. Словник-довідник. Львів : Світ, 2002. 130 с.

Муровцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Харків : Вища школа, 1985. 152 с.

Ніска Хельге. Дослідження перекладацької творчості: Стратегії інтерпретації неологізмів. 1998. URL: http://surl.li/nrebt (дата звернення: 18.10.2023).

Російсько-український словник. URL: http://surl.li/nrecp (дата звернення: 05.11.2023).

Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.

Словник української мови : в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980. Т. 6. 832 с.; Т. 8. 929 с.

Словник UA. URL: https://slovnyk.ua/ (дата звернення: 05.11.2023).

Стишов О.А. Семантичні неологізми в дискурсі українськомовних мас-медіа початку ХХІ століття. Філологічні студії. 2015. Вип. 13. С. 364–374.

Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ століття: на матеріалі мови засобів масової інформації. Київ : Пугач, 2005. 388 с.

Стратулат Н.В. Інноваційна лексика як результат соціальних умов мовного існування (на матеріалі тлумачного словника української мови в 20 т.). Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 8. Філологічні науки (мовознавство). 2014. Вип. 6. С. 207–13.

Стратулат Н.В. Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови. Мовознавство. 2007. № 3. С. 69–77.

Сучасний словник іншомовних слів / уклад. : О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк ; відп. ред. Г.П. Півторак. Київ : Довіра, 2006. 790 с.

Українська мова: енциклопедія / редкол. : В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. Київ : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана, 2004. 824 с.

Хрустик Н. Асоціативність як засіб словотворення. URL: http://surl.li/aivuw (дата звернення: 18.10.2023).

Cruse A. A Glossary of Semantics and Pragmatics. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2006. 198 р.

Lakoff G., Johnson, M. Metaphors We Live By. London: The University of Chicago Press. 2003. 242 p.

Вікна-новини. URL: http://surl.li/nrdnv (дата звернення: 08.11.2023).

Газета «День». URL: http://surl.li/nrdro (дата звернення: 08.11.2023).

Главком. URL: http://surl.li/nrdss (дата звернення: 08.11.2023).

5 канал. URL: http://surl.li/nrdxd (дата звернення: 08.11.2023).

24 канал. URL: http://surl.li/nrdxo (дата звернення: 08.11.2023).

Радіо Свобода. URL: http://surl.li/nrdtq (дата звернення: 25.11.2022).

Суспільне. Новини. URL: http://surl.li/nrduh (дата звернення: 08.11.2023).

ТСН. URL: http://surl.li/nrduz (дата звернення: 08.11.2023).

Укрінформ. URL: http://surl.li/nrdwp (дата звернення: 25.11.2023).

Укрінформ. URL: http://surl.li/nrepu (дата звернення: 25.11.2023).

Gazeta UA. URL: http://surl.li/nrdzc (дата звернення: 08.11.2023).

Zaxid. net. URL: http://surl.li/nrdzk (дата звернення: 25.11.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-10

Як цитувати

Городиловська, Г. (2024). МЕТАФОРИЗАЦІЯ ЯК ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ ВОЄННИХ НЕОЛОГІЗМІВ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (207), 54–61. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-8