ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ У ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ Б. РЕВЧУНА

Анотація

У статті визначено теоретичні засади дослідження гендеру в україністиці. Проаналізовано поняття гендер і стереотип у наукових сферах. На основі аналізу літератури з досліджуваної теми з’ясовано, що гендерна лінгвістика вивчає особливості чоловічого та жіночого мовлення, аналіз гендерної ідентичності представників обох статей і специфіку її репрезентації в мові. В Україні гендерна лінгвістика тільки розвивається, спираючись на випробувані у зарубіжній лінгвогендерології методи. Одним із найперспективніших завдань гендерної лінгвістики XXI століття є вивчення особливостей писемного, художнього зокрема, мовлення чоловіків і жінок. В українському мовознавстві спеціальні праці з досліджуваної тематики не повністю відображають весь спектр проблем, не охоплюють увесь національний матеріал. Дібраний фактичний матеріал із поетичної збірки Бориса Ревчуна «Усякі думки в чотири рядки», що є засобом творення гендерних стереотипів, класифіковано за схемою, запропонованою М.Г. Ткалич і Т.П. Зінченко (стереотипи маскулінності – фемінності, стереотипи професійної діяльності чоловіків і жінок, стереотипи поєднання сімейних і професійних ролей відповідно до статі, стереотипи зовнішності чоловіків і жінок за гендерною ознакою та критеріїв привабливості). Кожен із цих стереотипів, окрім професійної діяльності чоловіків і жінок, репрезентований на різних рівнях мови. З’ясовано, що на лексичному рівні такими одиницями є контекстуальні антоніми, метафори, вульгаризми, розмовні лексеми; структура речень та уживання розділових знаків у них відповідно до принципів української пунктуації теж є одним із засобів мовного вираження гендерних стереотипів. Визначено, що аналіз виявлених гендерних стереотипів не дає відповіді на питання, чи автор свідомо використовує такі структури як засіб мовної експресії, чи це зумовлено іншими чинниками.