УКРАЇНСЬКІ ПАРЕМІЇ ТА СТАЛІ ВИРАЗИ: ВІДРОДЖЕННЯ МОВНОЇ ТРАДИЦІЇ

Анотація

Стаття присвячена аналізу паремій української мови. Акцентовано увагу на унормованому вживанні паремійних одиниць та сталих сполучень, оскільки досить часто їх вживання виявляється помилковим, скалькованим. Активне вживання паремій свідчить про їхню значущість, про відображення культури, історії народу, самоідентифікації українців, а тому вивчення паремій в межах лінгвістики та перекладознавства посідає одне з провідних місць. Порівняльне вивчення паремій двох і більше мов дозволяє визначити подібності та відмінності, які сприяють побудові найбільш науково обґрунтованої методики навчання іноземної мови [10, c. 122]. Під час нашого дослідження виявлено розбіжності у тлумаченні окремих паремій, їх правильному перекладі українською, що спричинено довготривалою мовною окупацією, тотальним зросійщенням українських територій. У статті розглянуто сім популярних тематичних груп, в яких виявлено варіанти паремій з правильним та скалькованим тлумаченням, відмінності в розумінні та сприйнятті через забуті кінцівки відомих виразів. Ще п’ять тематичних груп представлено у вигляді таблиці, яка демонструє помилкові вживання, що підтверджують сучасні словники. Вивчення паремійного складу української мови дозволяє простежити становлення особистості українця під впливом оточення, народної культури, прогресу, релігії та інших чинників. Перспектива подальших досліджень полягає в декодуванні авторських паремій українських письменників минулого та сьогодення, в розвитку спостережень за мовними змінами з плином часу та впливом мов сусідніх країн, зображенні особистості в українській фразеології, виявленні відмінностей у відповідниках в інших близькоспоріднених мовах.