ХУДОЖНЯ СПЕЦИФІКА ОБРАЗУ В ПОЕЗІЯХ МИКОЛИ ВІНГРАНОВСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-205-2Ключові слова:
художній образ, ліричний герой, полісемантичність, багатовимірність, асоціативність, оксиморонність.Анотація
У статті проаналізовано особливості художнього образу в поезіях Миколи Вінграновського. Осмислено комплекс ознак, властивих художньому образу, таких як полісемантичність, багатовимірність, асоціативність, емоційність у їх взаємозумовленості. Невизначеність семантичного ядра активізує асоціативний потенціал художнього образу. Його багатовимірність породжується зазвичай симбіозом двох семантичних ядер: «жінка» й «акація» («Сеньйорито акаціє…»), «жінка» й «Батьківщина» («Вас так ніхто не любить…»). Це може надавати образу оксиморонного звучання, продукуючи оригінальний симбіоз інтимного й громадянського пафосу («Вас так ніхто не любить…»). Розвиток асоціацій, продукованих художнім образом, забезпечує пластичне переростання предметного ряду в метафоричний: сутнісні ознаки акації прочитуються і як характеристики жінки («Сеньйорито акаціє…»). Особливий художній ефект виникає в результаті авторського переосмислення традиційних, фольклорно- міфологічних символів за принципом антитези. У верлібрі «Я сів не в той літак» ідею нерозділеного кохання втілює образ літака з одним крилом, що генетично пов’язаний із фольклорним символом ідеальної любові чоловіка і жінки – парою птахів. Художні рішення автора, зокрема творення образу із використанням реалій технізованого світу, відображають зміни світоглядної концепції шістдесятників – руйнацію гармонії людини й природи, пошук нових орієнтирів у світі цивілізації, ревізію ціннісної ієрархії, ролі і місця людини у світі. Новаторство Вінграновського – оригінальне творче продовження української фольклорно-міфологічної й літературної традицій. Водночас митець послуговується алгоритмами образотворення, властивими шістдесятникам.
Посилання
Бахтіарова Т.В. Поетична творчість М. Вінграновського 60–80-х років : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01. Херсон, 2007.
Богдан С.М. Архетипні образи і міфологеми у поезії Миколи Вінграновського. Наукові записки НаУКМА. 2009. Т. 98: Філологічні науки. С. 65–70.
Вінграновський М. Вибрані твори. Київ : Дніпро, 1996. 463 с.
Гальчук О. Світ інтимної лірики М. Вінграновського і київських неокласиків: порівняльний аналіз. Науковий вісник Миколаївського державного університету. Вип. 14. Філологічні науки. Збірник наукових праць. Миколаїв : МДУ, 2007. С. 26–33.
Гризун А. Сугестивна лірика: проблематика і жанрові особливості. Слово і час. 2003. № 12. С. 28–33.
Дзюба І. Чарівник слова. Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики: в 3 книгах / упоряд.: В. Яременко, Є. Федоренко. Кн. 3. Київ : Рось, 1994. С. 330–336.
Драч І. Вибрані твори: в 2 т. Т. 1: Поезії / передм. Л. Новиченка. Київ : Дніпро, 1986. 351 с.
Калинець І. Слово триваюче: поезії. Харків : Фоліо, 1997. 539 с.
Костенко Л. Вибране / ред. М.Н. Москаленко. Київ : Дніпро, 1989. 559 с.
Куца Л.П. Настроєва парадигма «дитячої» поезії Миколи Вінграновського. Débats scientifiques et orientations prospectives du développement scientifique: collection de papiers scientifiques «ΛΌГOΣ» avec des matériaux de la I conférence scientifique et pratique internationale (Vol. 4), Paris, 5 février 2021. Vinnytsia– Paris : Plateforme scientifique européenne & La Fedeltà, 2021. С. 36–39. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/ id/eprint/34607/1/R_Makhachashvili_Logos_v4_61_65_2021_IF.pdf (дата звернення: 8.06.2023).
Ревякіна Н. Жива душа поезії Миколи Вінграновського. Вивчаємо українську мову та літературу. 2017. № 9. С. 31–33.
Салига Т. «Люблю тебе, глибокий саде мій!»: герменевтика образів М. Вінграновського. Дзвін. 2013. № 1. С. 123–131.
Салига Т. М Вінграновський: «…Не одійде мій голос, голос мій не відлюбиться…». Слово і час. 2012. № 1. С. 17–29.
Семчишин Д.В. Версифікація Миколи Вінграновського (метрика, ритміка) : дис. … кандидата філолог. наук (доктора філософії) : 10.01.06. Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Миколаїв, 2018. 262 с.
Симоненко В. Берег чекань. Поезія. Щоденник. Спогади / вибір і коментарі, передм. Івана Кошелівця. Вид. 2-е, доповнене. Мюнхен : Сучасність, 1973. 310 с.
Старовойт Л.В. Поетика лірики Миколи Вінграновського. Літературна Миколаївщина : навчальний посібник до курсу «Літературне краєзнавство» для студентів філологічних спеціальностей. Миколаїв, 2014. С. 113–125.
Старовойт Л.В. Розмаїття строфічної палітри лірики Миколи Вінграновського. Літературна Миколаївщина : навчальний посібник до курсу «Літературне краєзнавство» для студентів філологічних спеціальностей. Миколаїв, 2014. Миколаїв, 2014. С. 125–133.
Тарнашинська Л. Гармонія парадоксів як художнє надзавдання: Микола Вінграновський. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління (історико-літературний та поетикальний аспекти). Київ : Смолоскип, 2010. С. 248–264.
Фоміна Л. Суб’єктні форми вираження авторської свідомості в ліриці Миколи Вінграновського. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : збірник наукових праць. Вип. 15. Держ. вищ. навч. заклад «Ужгород. нац. ун-т» / відп. ред. І.В. Сабадош. Ужгород, 2011. С. 281–286.
