ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ ВИМІР ОНТОЛОГІЗАЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ДЕФІНІЦІЇ: ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ ТЕРМІНА ЗА НЕСПІВМІРНОСТІ ПОНЯТТЄВИХ СИСТЕМ

Анотація

У статті на основі відтворюваного й доступного для перевірки текстового матеріалу досліджено, у чому полягає онтологізація термінологічної дефініції та які наслідки вона має для міжмовної еквівалентності між англомовними промисловими ресурсами й українською термінологічною кодифікацією. Матеріалом слугували чотири типи ресурсів, що кодифікують ту саму предметну ділянку – нафтогазове поверхневе обладнання – в межах чотирьох різних режимів дефініціювання: формальна онтологія (PCA PLM Reference Data Library, побудована на основі ISO 15926-14 / Industrial Data Ontology), стандартизований словник даних (CFIHOS v2.0), фаховий глосарій (SLB Energy Glossary) та національні термінологічні стандарти (ДСТУ 3809-98, ДСТУ 3063-95, ДСТУ 2611-94). Ядерну вибірку з двадцяти понять закодовано за дев’ятьма параметрами: тип дефініції, родове поняття, експліцитні категорії верхнього рівня, маркери життєвого циклу, спосіб фіксації відношень, функційний компонент, міжверсійний зсув, тип міжмовної еквівалентності та джерело еквівалентності. Установлено, що на парах дефініцій зі спільним формулюванням онтологізація зводиться до субституції родового поняття за незмінної видової відмінності і є градуйованою операцією: від нульового втручання через заміну самої лише категорії до повної субституції з функційним родовим поняттям. Показано, що маркери життєвого циклу усуваються вже на першому кроці стандартизації й далі успадковуються в детемпоралізованому вигляді, а межі покриття ресурсу визначаються його призначенням, а не предметною ділянкою. Обґрунтовано типологію асиметрій еквівалентності: ланцюг еквівалентності, задекларований самими ресурсами, замикається на рівні терміна й розривається на рівні поняття. Уточнено вихідну гіпотезу: онтологічні зобов’язання визначають межі можливого дефініційного простору, тоді як конкретне заповнення цього простору лишається за укладачем. Окреслено перспективи подальших досліджень: аудит дефініційної якості машиночитних термінологічних ресурсів, діахронічний аналіз міжверсійних дефініційних зсувів, повна типологія перекладацьких асиметрій