ВЕРБАЛЬНІ ПАТЕРНИ НІМЕЦЬКИХ ОКУПАЦІЙНИХ ГРОШОВИХ ЗНАКІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ. ЯК СЕМІОТИЧНИЙ КОД ВЛАДИ

Анотація

У статті розглянуто вербальні патерни німецьких окупаційних банкнот періоду Першої та Другої світової воєн у країнах Центральної та Східної Європи як семіотичні коди влади. Вербальні патерни грошових знаків – це стійкі текстові формули, що легітимізують владу, подають інформацію про джерело фінансового забезпечення засобів платежу й несуть різноманітну ідеологічну інформацію, зокрема й про мовну ідеологію. Написи на грошових знаках стали важливим елементом мовного ландшафту, вивчення якого опинилося в центрі досліджень сучасної соціолінгвістики. Установлено, що під час Першої світової війни остмарки та острублі (окупаційні грошові знаки, емітовані для Литви й Латвії) містили написи німецькою, литовською, латиською та польською мовою без чіткої організації ідеологічного повідомлення. Натомість у період Другої світової війни патерни набувають виразного ідеологічного структурування. Написи на бонах, випущених для різних зон окупації, демонструють культурну ієрархію, у якій домінантне становище посідає німецька мова, а інші мови опиняються в підлеглій позиції. Проте ця підлеглість може бути виражена або імпліцитно (як-от у злотих і леях, емітованих для польської та румунської зон окупації), або експліцитно (як це виявлено в патернах корон, випущених для протекторату Богемія і Моравія, та лір, емітованих для Словенії). Розподіл мов і функцій написів безпосередньо корелює з місцем відповідних територій в ідеологічній системі окупаційної влади. Патерни банкнот свідчать, що чеська, словенська та українська мови переважно використані як інструмент донесення інформації для підконтрольного населення, а румунська та польська мови на грошових окупаційних знаках набувають додаткової символічної функції ілюзорної самодостатності, оскільки написи на злотих і леях одномовні. Вербальні патерни грошових знаків доцільно вивчати в контексті мультимодальної репрезентації влади.