ЖАНРОВА СПЕЦІФІКА УСНОЇ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ФРАНЦУЗЬКОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-217-37Ключові слова:
наукова комунікація, усні жанри, жанрові мовно-стильові особливості, дискурсивний аналіз, візуальна комунікація, французькомовний науковий дискурсАнотація
Актуальність теми зумовлена актуалізацією усних жанрів у науковому дискурсі внаслідок розвитку потенційних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій. Метою статті стало дослідження лінгвістичних і дискурсивних характеристик усної наукової комунікації, дослідження її жанрових особливостей в процесі здійснення науково-дослідницької діяльності вченого на прикладі французького наукового дискурсу. У представленому дослідженні систематизовано ключові підходи до вивчення усної форми науково-професійної комунікації, визначено її жанрову своєрідність та екстралінгвістичні ознаки, охарактеризовано специфіку лекції як провідний монологічний жанр академічного дискурсу, а також описано лінгвориторичні особливості усного наукового тексту французької мови порівняно з письмовим аналогом наукового стилю. Опанування норм науково-академічної мови сприяє оволодінню необхідними для наукового спілкування змістовно-мовленнєвими категоріями, такими, наприклад, як згода, незгода, сумнів, впевненість, невпевненість, коментування, аргументування, оцінка висунутих аргументів, роз'яснення або захист погляду, доповнення думки доповідача. Науково-академічний дискурс будується на синтезі основ жанрової специфіки, в якій сьогодні спостерігається дифузність, що викликає взаємопроникнення різних ознак. Його відмітними ознаками є доступність інформації, її віднесеність з предметною діяльністю, усна форма подачі, використання наукового стилю, а також науково-популярний мовний підстиль. У статті досліджено такі жанри усного науково-академічного дискурсу, як науковий діалог, дискусію, дебати, захист проєктних робіт, семінар. консультацію, бесіду (діалогічні жанри), а також доповідь, лекцію, презентацію виступу, стендову доповідь, повідомлення, звіт (монологічні жанри). Визначено, що усна наукова комунікація демонструє лінгвістичні характеристики, які зовсім відрізняються від характеристик дослідницьких статей. Дискурсивний аналіз виявляє дві ключові характеристики цього жанру: характер висловленого твердження та важливість візуальної комунікації. Аналіз типологічної послідовності візуальних елементів у кожній області виявляє існування візуальної аргументації та візуальної ієрархії.
Посилання
Swales J. Research Genres. Exploration and Application. Cambridge: Cambridge University Press. 2004. 314 pp. https://doi.org/10.1017/CBO9781139524827
Tutin A. Phrases préfabriquées des interactions : quelques observations sur le corpus CLAPI. Cahiers de lexicologie, 2019. Р. 63-91.
Серажим К. Тексти-міркування і тексти-докази: семантичне і стилістичне розмежування. Електронна бібліотека Інституту журналістики. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=297 (дата доступу: 16.03.2026).
Ільченко О. М. Про жанрову варіативність англомовної наукової статті. У кн.: Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. Київ: Логос. 1999. С. 125–131.
Кім Л. М. Лінгвістична інтерпретація структури та семантики тексту наукової статті (на матеріалі французьких медичних журналів): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.05 «Романські мови». Київ. 1993. 22 с.
Siepmann D. This deserves a brief mention: A multi-corpus comparison of written and spoken academic discourse in English and French with implications for pedagogy and lexicography. Languages in Contrast. 2023. 23(1). Р. 60–92. https://doi.org/10.1075/lic.23.1
Yan R., Tutin A., & Tran T. T. H. Routines verbales pour les français langue étrangère: des corpus d’experts aux corpus d’apprenants. Lidil, 2018. № 58. p. 1–20. https://doi.org/10.4000/lidil.5411
Biber D. University Language: A Corpus-based Study of Spoken and Written Registers. Amsterdam: John Benjamins Publishing. 2006. 261 pp. https://doi.org/10.1075/scl.23
Tran T. T. H. Description de la phraséologie transdisciplinaire des écrits scientifiques et réflexions didactiques pour l’enseignement à des étudiants non-natifs: Application aux marqueurs discursifs. Thèse de doctorat, Université de Grenoble. 2014. 331 pp. https://theses.hal.science/tel-01330952v1/file/TRAN_2014_archivage.pdf (дата доступу: 16.03.2026).
Kraif O., Tutin A. Des motifs séquentiels aux motifs hiérarchiques: L’apport des arbres lexico-syntaxiques récurrents pour le repérage des routines discursives. Corpus. 2017. p. 1–20. https://doi.org/10.4000/corpus.2889
Lyla M. Les espèces n'existent pas, mais le spécisme, si. 9.09.2024.URL: https://youtu.be/3o4d4s1zNcw?si=uXbBM-mts5XieQkc (дата доступу: 16.03.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




