ЕМОЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ФАСЦИНАЦІЇ ТА ЕМПАТІЇ У ВІРУСНОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-217-24

Ключові слова:

фасцинація, емпатія, дискурсивні практики, вірусний дискурс, емоційні стратегії, цифрове середовище, ритм, повторюваність, символізм, співчуття, солідарність, емоційний зв’язок, запам’ятовуваність, спільнота, соціальні мережі, меми, емоційний потенціал

Анотація

Стаття присвячена аналізу емоційних стратегій фасцинації та емпатії у вірусному дискурсі, що формується в цифровому середовищі. Вона підкреслює емоційний вимір вірусних текстів, який є ключовим чинником їхньої популярності та здатності швидко поширюватися серед широкої аудиторії. Особливу увагу приділено двом дискурсивним практикам: фасцинації, що реалізується через ритмічність, повторюваність, символічність та несподівані образи, які захоплюють увагу; та емпатії, що проявляється у співчутті, солідарності й створенні емоційного зв’язку між автором і читачем. У роботі чітко визначено сферу дослідження – саме вірусний дискурс, тобто тексти, що поширюються в цифровому середовищі завдяки своїй емоційній силі. Матеріалом для аналізу виступають 50 англійськомовних вірусних повідомлень у соціальних мережах, які демонструють поєднання фасцинації та емпатії як ключових чинників віральності. Показано, що фасцинація забезпечує увагу й запам’ятовуваність, тоді як емпатія створює відчуття спільності та мобілізує аудиторію до дії. Дослідження також акцентує на тому, що вірусні тексти не лише інформують, а й формують культурні та соціальні практики, впливаючи на колективні емоції та поведінку. Вони стають інструментом масової комунікації, здатним трансформувати суспільні настрої та спрямовувати їх у певному напрямку. Саме тому аналіз емоційних стратегій у вірусному дискурсі має значення не лише для лінгвістики, а й для соціології, культурології та медіазнавства. У результаті, стаття пропонує лінгвістичний аналіз емоційних стратегій у вірусних текстах, окреслює їхню роль у сучасній цифровій комунікації та підкреслює значення перекладача як культурного інтерпретатора, здатного передати не лише зміст, а й емоційний потенціал повідомлення.

Посилання

Козяревич-Зозуля Л. В. Емпатія в парадигмі лінгвоконфліктології. Академічні Студії. Серія «Гуманітарні Науки». Львів, 2021. № 4. С. 82-87. DOI: https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.4.14

Козяревич-Зозуля Л. В. Фасцинативний дискурс англомовних інфлюенсерів. Науковий Вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер: Філологія. Одеса, 2022. № 52. Том 1. С. 102–110. DOI: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.52-1.22

Костенко, Н. Вірусний контент у цифровій комунікації: соціокультурні аспекти. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2010. Вип. 1(78). С. 112–120.

Соловей Т. Емпатія та солідарність у гуманітарних комунікаціях: український контекст. Медіа-культура і комунікації. Київ, 2022. Вип. № 2. С. 45–56.

Shifman L. Memes in digital culture. Cambridge, MA: MIT Press. 2014. 200 p.

Tufekci Z. Twitter and tear gas: The power and fragility of networked protest. New Haven: Yale University Press. 2017. 360 p.

Castells M. Networks of outrage and hope: Social movements in the Internet age. Cambridge: Polity Press. 2012. 304 p.

Naseer M. Z. The psychology of viral content: How emotional triggers (awe, anger, nostalgia) drive virality on platforms like TikTok, Instagram, and YouTube. IJETRM Journal. 2025. P. 12-15.

Mares M.-L., & Kong S. S. Media use and empathy. In Emotions in the Digital World: Exploring Affective Experience and Expression in Online Interactions Oxford University Press. 2023. P. 298–317.

Fusari S. A corpus linguistic approach to analyzing “empathy”. Routledge. 2025. 146 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003632399.

SalehE. F., & Singh M. K. Caught in the scroll: A psycholinguistic exploration of FOMO and viral language among Gen Z on social media. Journal of Research and Multidisciplinary. 2024. 8(1). P. 1044–1055.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30

Як цитувати

Козяревич-Зозуля, Л. В. (2026). ЕМОЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ФАСЦИНАЦІЇ ТА ЕМПАТІЇ У ВІРУСНОМУ ДИСКУРСІ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (217), 172–177. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-217-24