ПОНЯТТЯ МОВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ТА ІНТЕГРАТИВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-216-48

Ключові слова:

мовна ідентичність, мовна практика, національна ідентичність, мовний вибір, міждисциплінарний підхід

Анотація

Статтю присвячено теоретичному осмисленню поняття мовної ідентичності, представленого в сучасних українських наукових дослідженнях. Потенційної глибини додає той факт, що аналіз було здійснено на матеріалі не тільки суто лінгвістичних джерел, а й соціально-гуманітарних загалом. Актуальність теми обумовлена як історичним розвитком, так і сучасним станом українського суспільства, що перебуває зараз у складній цивілізаційній ситуації. Мовна ідентичність постає як динамічний конструкт, що постає на перетині індивідуального досвіду людини, соціальних практик, історичної пам’яті та політичного вибору. На основі аналізу сучасних українських досліджень окреслено методологічну та термінологічну різнорідність підходів до визначення мовної ідентичності. У статті запропоновано їх систематизацію за п’ятьма основними напрямами: соціополітичним, психолінгвістичним, когнітивно-онтологічним, історико-ретроспективним та інформаційно-мережевим. Особливу увагу приділено методологічному розмежуванню понять мови як системи, мовної практики як реального використання цієї системи та мовної ідентичності як форми мовного самоусвідомлення. Обґрунтовано, що в українському соціокультурному контексті мовний вибір часто має характер свідомого публічного жесту й виступає маркером цивілізаційної та ціннісної орієнтації. У результаті дослідження сформульовано узагальнене авторське визначення мовної ідентичності як процесуальної, багатовимірної форми самоусвідомлення особистості та спільноти. Вказано, що ця форма ґрунтується на свідомому мовному виборі, регулярних мовних практиках, привласненні мови як символічного ресурсу та закріплюється через історичний і соціальний досвід. Запропонована класифікація підходів може бути методологічним підґрунтям для подальших лінгвістичних і міждисциплінарних досліджень мовної ідентичності в сучасних українських реаліях.

Посилання

Черниш Н. Мова та ідентичність у сучасному світі. Мова і суспільство. 2012. №3. С. 13–22.

Боряк І. В. Визначення національної ідентичності через мовну політику. Закарпатські філологічні студії. 2025. Вип. 40. Т. 2. С. 78–84. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.40.2.14

Гузенко І. Феномен української мови та її значення в процесі формування й утвердження української державності (1991–2024 рр.). Humanities studies. 2024. Вип. 20(97). С. 52–57. https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-06

Залізняк Г. М. Мова як індикатор української національної ідентичности та цивілізаційного вибору киян. Українська мова. 2023. №2. С. 72–83. https://doi.org/10.15407/ukrmova2023.02.072

Михальчук О. Мовна ідентичність етнічних спільнот у контексті української мовної ситуації. Studia Ukrainica Posnaniensia. 2021. Vol. IX/2. с. 37–49. https://doi.org/10.14746/sup.2021.9.2.03

Яроцька Г. Мовна та національна ідентичність білінгва (за результатами опитування 2022 року в Україні). Вісник Одеського національного університету. Серія: Філологія. 2022. Т. 27. Вип. 2(26). С. 100–108.

Коткова Л., Циганок Г. Вплив воєнного часу на мовну ідентичність українців. Актуальні питання гуманітарних наук. 2025. Вип. 4. Т. 2. С. 184–192. https://doi.org/10.24919/2308-4863/84-2-29

Куцос О. І. Контент-аналіз дефініцій поняття «мовна свідомість». Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 25. Т. 1. С. 216–220. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.25.1.40

Сорочук Л., Товмаш Д. Українська культура та мова як фактори національної ідентичності. Українознавчий альманах. 2024. Вип. 35. С. 84‑90. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2024.35.11

Рабецька Н. Л., Горобець А. В. Викладання культури мови як чинник формування національної ідентичності студентської молоді. Вісник науки та освіти. 2025. №8(38). С. 601–610. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-8(38)-601-610

Олексенко Р., Ситник Ю. Мовна ідентичність як засіб самовизначення та самоідентифікації в умовах посттоталітарного суспільства. Українська професійна освіта. 2017. №1. С. 16–23.

Пономаренко К., Дженджеро О. Мовне сьогодення майбутніх освітян як чинник формування національної ідентичності. New Inception. 2023. Вип. 3‑4(13‑14). С. 62–72. https://doi.org/10.58407/NI.23.3-4.5

Ревуцька С. К. Мовні трансформації українців у розвитку національної й культурної ідентичності. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2022. № 58.

С. 119–122. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2022.58.28

Косович О., Чорній Р. «Мовна» євроінтеграція, глобалізація і проблема ідентичності. Folia Philologica. 2022. №4. С. 34–42. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2022/4/5

Дзьобань О. П., Жданенко С. Б. Множинна ідентичність особистості у мережевих умовах: до антропологічних засад інформаційного права. Інформація і право. 2020. №3(34). С. 34–45. DOI:https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.3(34).220990

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-14

Як цитувати

Філюк , Л. М. (2026). ПОНЯТТЯ МОВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ТА ІНТЕГРАТИВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (216), 348–353. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-216-48