ФОНЕТИЧНА МІМІКРІЯ ЯК СТРАТЕГІЯ АДАПТАЦІЇ АНГЛОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКОМУ ІТ-ДИСКУРСІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню фонетичної мімікрії як однієї з провідних стратегій адаптації англомов- них запозичень в українському ІТ-дискурсі. Актуальність роботи зумовлена стрімкою цифровізацією сус- пільства та інтенсивним насиченням української мови комп’ютерною термінологією, яка часто не встигає проходити процес офіційної кодифікації. Основну увагу зосереджено на специфічному середовищі профе- сійної комунікації програмістів та системних адміністраторів, де англіцизми піддаються творчому перео- смисленню. Фонетична мімікрія розглядається не просто як механічна транслітерація, а як свідома лінгво- креативна стратегія, що дозволяє «приручити» іншомовну лексему шляхом її уподібнення до вже наявних у мові-реципієнті слів або морфем. У статті проаналізовано наукові погляди на явище мімікрії в науці та в лінгвістиці зокрема. Представ- лено термін «фонетична мімікрія» як такий, що найбільше відповідає поняттю адаптації («наслідування») звукової форми запозиченого ІТ-англіцизму до фонетичного вигляду морфем чи цілих слів української мови. Виокремлено ключові моделі адаптації, серед яких: 1) субституція фонем (заміна англійських звуків най- більш близькими українськими відповідниками); 2) морфонологічна кореляція, що представлена парадиг- матичною адаптацією (морфологічне засвоєння англіцизмів через віднесення іменників до певного грама- тичного роду та типу відмінювання відповідно до їхнього формального вигляду) і суфіксальною адаптацією та словотвірною розбудовою (додавання українських суфіксів до англійського кореня для створення нових частин мови, що відповідають українській граматиці); 3) асиміляція за принципом співзвучності (підбір українського слова, яке фонетично подібне до англійського, але має зовсім інше (часто побутове) значення і таким чином отримує «звукового двійника» в українській мові, що створює ефект мовної гри). У процесі дослідження встановлено, що за ступенем фонетичного та морфемного збігу мімікрія реалі- зується через дві основні моделі: повне та часткове уподібнення. Повна мімікрія (омонімічна) передбачає абсолютний звуковий збіг із загальновживаним словом, що знімає психологічний бар’єр у використанні ІТ-спеціалістом складного терміну. Часткова мімікрія фокусується тільки на збереженні частини фонетичної структури запозиченого слова, або слово видозмінюється за допомогою афіксів. Таким чином, фонетична мімікрія виконує чимало важливих функцій: від економії мовних зусиль до професійної ідентифікації та іронічної детермінологізації. Перспективи дослідження вбачаються у вивченні впливу штучного інтелекту на подальшу трансформацію ІТ-дискурсу.