ТЕОРІЇ СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Анотація

Питання комунікації посідає одне з провідних місць у лінгвістичних, психологічних, фізіологічних дослідженнях сьогодення. Процес сприйняття мовлення розглядається у низці суміжних дисциплін, таких як психофізіологія та фізіологія мовлення, експериментальна та загальна фонетика, психолінгвістика та психології мовлення. Відтак у фонетиці, сприйняття розглядається як сукупність механізмів, що описують перехід від первинного фонетичного опису звуку чи звукової послідовності до інтерпретації його як певної одиниці мовлення. Розглядаються способи і методи породження повідомлень, їх передачі та сприйняття реципієнтами. В умовах сучасної глобальної взаємодії різних мов і культур, успішна комунікація є досить важливою, тому дослідження сприйняття мовлення іноземної мови неносіями мови є надзвичайно актуальним. Автори статті вдаються до аналізу особливостей та механізмів сприйняття мовлення. У статті проілюстровано основні психологічні теорії сприйняття мовлення та фактори впливу на одиниці мовлення. Авторами проаналізовано основні етапи породження мовлення та мовленнєвої діяльності, а також наведено відповідні моделі мовлення. Зокрема, розглянуто аналітичну модель спілкування, яка характеризується трьокомпонентною складовою, а саме комунікативною, інтерактивною і перцептивною. У статті автори зазначають наступні фази мовленнєвої діяльності: фазу орієнтації, планування, реалізації та контролю, особливості їх реалізації. Визначено значення ролі створення висловлювання у процесі спілкування. Автори наголошують на двох фазах проходження процесу сприйняття мовлення комунікантом – власне сприйняттям і розуміння почутого або прочитаного