МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ПОНЯТЬ МОВНОЇ АГРЕСІЇ ТА БУЛІНГУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-215-33

Ключові слова:

мовна агресія, булінг, студентсько-курсантське середовище, комунікація, методологічні підходи, когнітивно-дискурсивний аналіз, ненасильницька взаємодія

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз феномена мовної агресії та булінгу у студентсько-курсантському середовищі в контексті сучасних комунікативних і соціокультурних процесів. Мовна агресія розглядається як багатовимірне соціально-лінгвістичне та психокомунікативне явище, що реалізується через відкриті й латентні мовні стратегії та істотно впливає на формування психологічного клімату й міжособистісних відносин в академічних спільнотах. Особливу увагу приділено непрямим формам агресії – іронії, сарказму, маніпулятивним висловлюванням, комунікативному ігноруванню, знеціненню статусу співрозмовника, а також проявам кібербулінгу в цифровому освітньому просторі, які часто не усвідомлюються учасниками комунікації як деструктивні та соціально небезпечні. Методологічну основу дослідження становить інтеграція когнітивно-дискурсивного, прагматичного, соціолінгвістичного та комунікативно-психологічного підходів, що дозволяє комплексно охарактеризувати агресивну мовну поведінку в освітньому середовищі. Емпіричну базу склали результати анкетування, напівструктурованих інтерв’ю та аналізу фрагментів природної усної й онлайн-комунікації здобувачів вищої освіти. Отримані результати засвідчують домінування непрямої мовної агресії, високий рівень толерантності до агресивних мовних практик, а також наявність гендерної специфіки у виборі комунікативних стратегій і моделей мовленнєвої поведінки. Зроблено висновок, що мовна агресія у студентсько-курсантському середовищі виступає індикатором недостатнього рівня мовної культури, емоційного інтелекту, соціальної відповідальності та комунікативної рефлексії. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів під час розроблення профілактичних програм, навчальних курсів із комунікативної етики, а також управлінських стратегій формування безпечного, інклюзивного та толерантного освітнього простору у закладах вищої освіти.

Посилання

Штих І., Динис А. Дослідження булінгу в закладах освіти: гендерний аспект. Право і громадянське суспільство. 2023. Вип. 17, № 1. С. 123–152. DOI: https://doi.org/10.35619/praprv.v1i17.249

Малишева М. Г. Вербальна агресія в мережевому дискурсі: лінгвопрагматичний аспект : дис. д-ра філос. : 035 – філологія. Одеса, 2024. 248 с.

Пономарів О. Д. Культура слова: мовностилістичні та лінгвопрагматичні аспекти. 3-тє вид., доповн. Київ : Знання, 2019. 340 с.

Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : підручник. Полтава : Довкілля-К, 2008. 711 c.

Демченко О. В. Проблема запобігання та протидії булінгу в освітньому середовищі закладу вищої освіти. Педагогічна академія. 2023. № 2(3). С. 45–52.DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.13253457

Харченко Н. В. Соціально-психологічна діагностика агресивних форм поведінки в освітньому просторі. Педагогіка і психологія. 2022. № 2. С. 78–86. 2.

Vandebosch H., Van Cleemput K. Cyberbullying and aggression: The role of technology in verbal harassment. Journal of School Violence. 2018. Vol. 17, no. 1. P. 25–38.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Як цитувати

Пренько, Я. О. (2025). МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ПОНЯТЬ МОВНОЇ АГРЕСІЇ ТА БУЛІНГУ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (215), 268–273. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-215-33