МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ПОНЯТЬ МОВНОЇ АГРЕСІЇ ТА БУЛІНГУ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз феномена мовної агресії та булінгу у студентсько-курсантському середовищі в контексті сучасних комунікативних і соціокультурних процесів. Мовна агресія розглядається як багатовимірне соціально-лінгвістичне та психокомунікативне явище, що реалізується через відкриті й латентні мовні стратегії та істотно впливає на формування психологічного клімату й міжособистісних відносин в академічних спільнотах. Особливу увагу приділено непрямим формам агресії – іронії, сарказму, маніпулятивним висловлюванням, комунікативному ігноруванню, знеціненню статусу співрозмовника, а також проявам кібербулінгу в цифровому освітньому просторі, які часто не усвідомлюються учасниками комунікації як деструктивні та соціально небезпечні. Методологічну основу дослідження становить інтеграція когнітивно-дискурсивного, прагматичного, соціолінгвістичного та комунікативно-психологічного підходів, що дозволяє комплексно охарактеризувати агресивну мовну поведінку в освітньому середовищі. Емпіричну базу склали результати анкетування, напівструктурованих інтерв’ю та аналізу фрагментів природної усної й онлайн-комунікації здобувачів вищої освіти. Отримані результати засвідчують домінування непрямої мовної агресії, високий рівень толерантності до агресивних мовних практик, а також наявність гендерної специфіки у виборі комунікативних стратегій і моделей мовленнєвої поведінки. Зроблено висновок, що мовна агресія у студентсько-курсантському середовищі виступає індикатором недостатнього рівня мовної культури, емоційного інтелекту, соціальної відповідальності та комунікативної рефлексії. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів під час розроблення профілактичних програм, навчальних курсів із комунікативної етики, а також управлінських стратегій формування безпечного, інклюзивного та толерантного освітнього простору у закладах вищої освіти.