ІДЕОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПОЛЬСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В СІЛЕЗІЇ У ПРОЦЕСІ РЕПОЛОНІЗАЦІЇ (1945–1956 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2026-1-20Ключові слова:
ідентичність, ідеологія, «повернені землі», Польща, реполонізація, СілезіяАнотація
Предметом статті є проблема формування польської ідентичності населення Сілезії в контексті політики реполонізації, що здійснювалася польським урядом у 1945–1956 рр. На основі історичних джерел простежено ідеологічні установки влади та практичні механізми їх реалізації на теренах Сілезії. Підкреслено, що на момент включення до складу Польщі у 1945 р. Сілезія мала складну та багатошарову ідентичність, сформовану під впливом багатовікових політичних і культурних процесів. Цю ідентичність польському уряду належало значною мірою змінити. Важливу роль у цьому процесі відігравали ідеологічні засади, які формувалися різними політичними силами Польщі у міжвоєнну добу та в період Другої світової війни. При цьому німецький компонент ідентичності мешканців регіону трактувався як результат багатовікової германізації, який необхідно було усунути. В якості головної ідеологічної засади формування польської ідентичності Сілезії розглядається концепція «повернених земель», згідно з якою новоприєднані території трактувались як історично польські. Показано еволюцію цієї ідеології, яка у перші повоєнні роки значною мірою спиралася на національний дискурс і антинімецьку риторику, а наприкінці 1940-х рр. починає дедалі більше визначатися комуністичною ідеологією і її концепцією «нової людини», лояльної до соціалістичної держави. В статті розкрито механізмам реалізації політики формування польської ідентичності Сілезії. Серед ключових механізмів названо масові пропагандистські кампанії, активну роботу преси та культурних інституцій, символічні заходи меморіалізації подій польської історії. Важливими інструментами формування польської ідентичності вказано також демографічну політику, спрямовану на зміну етнічної структури населення регіону, та освітні заходи, в тому числі організацію так званих курсів реполонізації. Досліджено також такі механізми формування польської ідентичності, як трансформація культурного та символічного простору регіону через зміну топоніміки та обмеження впливу католицької церкви.
Посилання
Машкевич М., 2015. Східна польська політика у ХХ – на початку XXI ст.: концепції та інтерпретації. Київ.
Bialasiewicz L., 2002. Upper Silesia: Rebirth of a Regional Identity in Poland. Regional & Federal Studies. № 12(2). Edinburgh. 111–132.
Blaszczak-Waclawik M., 1990. Błasiak W., Nawrocki T. Górny Śląsk szczególny przypadek kulturowy. Warszawa.
Choroś M., 2019. Zmiany imion i nazwisk w latach 1945–1950 na Ziemi Nyskiej w świetle materiałów archiwalnych. Śląski Kwartalnik Historyczny Sobótka. № 2. Warszawa. 81–91.
Czopek-Kopciuch B., 2012. Prace Komisji Nazw Miejscowości i Obiektów Fizjograficznych przy MSWiA. Archiwum Fotogrametrii, Kartografii i Teledetekcji. Vol. 3. Warszawa. 71–80.
Czubiński A., 2001. Ziemie odzyskane w powojennej Polsce (1944–1990). Ewolucja systemu politycznego w Polsce w latach 1914–1998. Zbiór studiów. T. 2. Cz. 1. Warszawa. 379–400.
Domke R., 2010. Ziemie zachodnie i północne Polski w propagandzie lat 1945–1948. Zielona Góra.
Dziuba A., 2016. Totalitaryzacja. Polska Partia Robotnicza na scenie politycznej województwa śląskiego (1945–1948). Katowice–Kraków.
Dziurok A., 2007. Linek B., Tarka K. Stalinizm i rok 1956 na Górnym Śląsku. Warchawa.
Dziurok A., 2020. «Starzy» i «nowi» Polacy. Specyfika powojennego województwa śląskiego (1945–1950). In: Fica M. (red.) Powrót do Macierzy? Ziemie Zachodnie i Północne w Polsce Ludowej. Katowice. 108–128.
Eberhardt P., 2011. Political Migrations on Polish Territories. Warszawa.
Jankowska-Nagórka A., 2017. «Deteutonizacja» Dolnego Śląska w latach 1945-1949 jako przykład polityki władz Polski Ludowej wymierzonej przeciwko niemczyźnie. Praca doktorska. Kraków.
Jankowska-Nagórka A., 2018. Zmiana imion i nazwisk autochtonów na Dolnym Śląsku jako wyraz antyniemieckiej polityki państwa w latach 1945–1949 : kilka refleksji o sposobach postępowania władz. Res Historica. №46. Kraków. 219-233.
Jaworska K., 2014. Realizacja założeń polityki oświatowej w Polsce w latach 1945–1956 Główne zagadnienia. Wrocławski Przegląd Teologiczny. №1. Wrocław. 183–184.
Kosiński L., 1963. Procesy ludnościowe na Ziemiach Odzyskanych w latach 1945–1960. Warchawa.
Kowalski Z., 1972. Niektóre czynniki kształtujące postawy polityczne autochtonów i repatriantów na Śląsku Opolskim w okresie od stycznia 1947 do sierpnia 1948. Studia Śląskie. T.XXII. Opole. 277–311.
Linek B., 2017. Polityka narodowościowa na Śląsku Opolskim w latach 1945–1960. Założenia – stan badań – fazy. Rocznik Ziem Zachodnich. Vol. 1. Wrocław. 12–34.
Pfaff J., 2017. Kursy repolonizacyjne na Śląsku Opolskim w latach 1945–1950. Zeszyty naukowe. Zbliżenia naukowe. 2017. № 1(8). Wrocław. 56–91.
Polak-Springer P., 2015 Recovered Territory: A German-Polish Conflict over Land and Culture, 1919–1989. New York.
Porębski S., 2013. Walka o władzę Na Śląsku Cieszyńskim w latach 1945–1947. Katowice.
Przybyła P., 2014. Góra Świętej Anny. Święta i wulkan. Polsko-niemieckie miejsca pamięci. Warszawa.
Szmeja M., 2007. Silesian identity: Social and political problems. Journal of Borderlands Studies. Vol. 22. London. 99–115.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




