ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ОСОБИСТІСНИЙ ВИБІР УЧНЯ-ПІДЛІТКА У РОМАНІ А. Д’АВЕНІА «ПЕРЕКЛИЧКА»

Анотація

Стаття присвячена дослідженню комунікації підлітків-учнів та вчителя, що стають центром нарації, монологізуючи чи діалогізуючи для показу сучасних проблем шкільної освіти Італії (і не тільки!). Дослідження здійснене на прикладі роману відомого сучасного італійського письменника і педагога А. д’Авеніа «Перекличка» (2020), що раніше не ставала об’єктом вивчення в українському літературознавстві. А. д’Авеніа має на меті простежити різні долі травмованих персонажів-підлітків, процес їхнього становлення як повноцінної особистості і вихід із травм підлітковості завдяки педагогічній майстерності їхнього вчителя Гомера Ромео. Акцентовано, що за своєчасної допомоги вчителя всі так звані «проблемні підлітки-другорічники» здатні подолати підлітковий травматизм і надалі стати успішними, усвідомивши себе через любов і прийняття іншими. Вчитель Ромео постає як педагог-новатор, де його фізична вада – сліпота – є символічною та допомагає власне слухати і почути учнів. Він вважає за потрібне не тільки викладати основи природничих наук, а пізнати кожного із своїх учнів-підлітків за іменем, його звучанням, його особистісними характеристиками. Для цього Гомер Ромео застосовує педагогічний прийом «перекличка», даючи можливість кожному із учнів висловитися, роблячи акцент на імені як синонімі особистості. Констатуємо, що А. д’Авеніа пропагує формування позитивного образу Вчителя з великої літери на прикладі персонажа Гомера Ромео, що, застосовуючи особистісний підхід до кожного учня («перекличка», синонімізуючи ім’я та особистість), сприяє відновленню людяності та довіри у стосунках «учитель – учень». На прикладі роману «Перекличка» доведено, що шкільна освіта потребує оновлення і змін, прямуючи у ХХІ ст. до впровадження концепту «школа-як-радість» засобами емпатії, турботи та пошуку вирішення та подолання проблем підлітків.