ПАМ’ЯТЬ, ТРАВМА, ТЕКСТ: СУЧАСНА МЕМУАРИСТИКА НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ЄВГЕНІЇ КОНОНЕНКО «ТОЙ БОЖЕВІЛЬНИЙ РІК» ТА САЛМАНА РУШДІ «KNIFE. MEDITATION AFTER AN ATTEMPTED MURDER»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-215-16Ключові слова:
мемуари, автобіографія, порівняльне літературознавство, пам’ять, травмаАнотація
У статті запропоновано порівняльний аналіз творів Євгенії Кононенко «Той божевільний рік» (2023) та Салмана Рушді «Knife. Meditation After an Attempted Murder» (2024), які представляють травматичний досвід на тлі глобальних історичних подій. Мемуари Євгенії Кононенко відображають травмуючі переживання авторки, обумовлені повномасштабною російсько-українською війною та драматичною боротьбою за життя смертельно хворої дочки. Мемуарно-філософська книга Салман Рушді демонструє рефлексії автора, спричиненні замахом на вбивство, численними ножовими пораненнями та тривалим реабілітаційним періодом. Обрана авторами форма мемуарної прози підтверджує її актуальність у сучасному літературному процесі, оскільки вона відіграє роль важливого інструменту дослідження приватного, соціокультурного та історичного контексту. Сповідальні тексти Євгенії Кононенко і Салмана Рушді фокусуються як на травматичному досвіді, так і на кардинальних змінах у житті, спричинених трагічними подіями. Для Євгенії Кононенко – це колективний травматичний досвід війни, що корелює з особистою трагедією, для Рушді – фізична та екзистенційна драма, зумовлена насильством. Звернення до мемуарної прози стало для обох авторів способом переосмислення подій, цінностей, а також методом взяття під контроль власного травматичного досвіду. Салман Рушді прагнув «відповісти насильству мистецтвом», а Євгенія Кононенко – впорядкувати хаос війни через хронологічний виклад матеріалу. Окрему увагу приділено залученню інтертекстуальних посилань як способу аргументації та осмислення буття. Євгенія Кононенко використовує восьмий вірш третього розділу Книги Еклезіаста для підкреслення «різних модусів існування» часу миру та часу війни, а Салман Рушді – цитату із Семюела Беккета про незворотні зміни після «нещастя вчорашнього дня».
Посилання
Сичевський А. О. Мемуари як его-документи: вектори автобіографічної нарації, засади використання та інтерпретація. Інтермарум: історія, політика, культура. 2023. № 13. С. 243–264. https://doi.org/10.35433/history.112066
Бовсунівська Т. В. Жанрові модифікації сучасного роману. Харків.: Діса плюс, 2015. 368 с.
Літературознавча енциклопедія: у 2 т. Т. 2. / заг. ред. Ю.І. Коваліва. Київ : ВЦ «Академія», 2007. 608 с.
Couser G.T. Memoir. An Introduction. Oxford, New York : Oxford University Press, 2012. 206 p. https://doi.org/10.1093/acprof:osobl/9780199826902.003.0003
Eakin P.J. Writing Life Writing. Narrative, History, Autobiography. New York : Routledge, 2022. 151 p. https://doi.org/10.4324/9780367439118
Motzkin G. Memoirs, Memory, and Historical Experience. Science in Context. 1994. Vol.7. Is. 1. Pp. 103–119. https://doi.org/10.1017/s0269889700001617
Гажа Т. П. Українська літературна мемуаристика другої половини ХХ століття: становлення об’єктного і суб’єктного типів : дис. … канд. філол. наук : 10.01.01. Харків, 2005. 151 с.
Кононенко Є. Той Божевільний Рік. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2023. 176 с.
Кононенко Є. Слово свого роду. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2019. 143 с.
Rushdie S. Knife. Meditations After an Attempted Murder. Vintage, 2024. 224 р.
Кононенко Є. Нескінчені розмови. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2024. 152 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
