ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІ АНТРОПОНІМИ В РОМАНІ «МЕЖА НЕВАДИ» ВЛАДИСЛАВА ІВЧЕНКА ЯК ОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ ТВОРУ

Автор(и)

  • А. І. Вегеш Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0003-0430-2447

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.1-25

Ключові слова:

апелятив, літературно-художній антропонімім, доантропонімна семантика, інформаційний заряд, позивний, прізвисько

Анотація

Наукова розвідка присвячена дослідженню назв персонажів, адже одним із завдань літературної ономастики є пошук та аргументовані інтерпретації ролі літературно-художніх антропонімів у творах сучасних авторів.Наша мета – дослідити літературно-художні антропоніми, що функціонують у романі «Межа Невади» В. Івченка. Завдання – описати літературно-художні антропоніми, розкрити їхнє значення, довести, що вони є органічними компонентами роману.Доведено, що власні назви роману В. Івченка є найважливішими словами, органічними компонентами твору. Основою літературно-художнього антропонімікону роману є імена та прізвища українців, які автор запозичає з реального іменника. Найбільшу кількість літературно-художніх антропонімів становлять інформаційно-оцінні. Івченкові назви не обмежені якимись штампами чи заборонами, вони дуже місткі, насичені інформацією, символами, викликають відповідні асоціації, тому досліджувати їх цікаво. З’ясовано, що інформація знаходиться в доантропонімній семантиці, розкривається завдяки авторській характеристиці та увиразнюється базовими конотаціями. Найяскравішими серед усіх літературних антропонімів є прізвиська як місцевого люду, так і позивні українських бійців. Мотиви творення прізвиськ та позивних вражають.Автор подає прекрасні приклади як прізвисько передавалося від покоління до покоління, іноді обростаючи суфіксами здрібнілості, або зазнавало інших змін під впливом російської антропосистеми. Серед представників ворожого табору також багато промовистих прізвищ та прізвиськ. Імена реальних людей у романі пов’язані з певною історичною добою, тому вони «здебільшого і служать часовою канвою літературного твору». В історичній сюжетній лінії переплітаються імена та прізвиська найрізноманітнішого походження.Деяким персонажам Івченко дав імена відомих людей із різних часових поясів, таким чином і в найменуваннях проявився постмодерний почерк автора. Наше дослідження розширить загальне уявлення про літературно-художні антропоніми як базові складники онімної системи, які творять образ.

Посилання

Карпенко Ю. Типологія поетичної онімії: М. Бажан, Б. Пастернак, П. Тичина. Літературна ономастика: зб. статей. Одеса: Астропринт, 2008. С. 70–72.

Крупеньова Т. І. Антропонімікон роману «Амадока» Софії Андрухович: функційний аспект. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2025. Вип. 2 (213). С. 98–102. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-213-12

Стецик М. С., Стецик А. В. «В імені – початок і кінець»: антропонімікон прози Марії Матіос. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2025. Вип. 2 (213). С. 136–146. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-213-17.

Вегеш А. Символічне значення літературно-художнього антропоніма Іван Карпович Підіпригора в романах Владислава Івченка. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. На пошану Василя Добоша, доктора філологічних наук, професора (до 100-річчя з дня народження). Ужго- род: ПП Данило С. І., 2024. Вип. 2 (52). С. 18–25.

Вегеш А. Вплив середовища на формування літературно-художніх антропонімів (на матеріалі романів Владислава Івченка про найкращого сищика). Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 83. Том 1. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2025. С. 206–212. https://doi.org/10.24919/2308-4863/83-1-31.

Вегеш А. Літературно-художні псевдоніми воїнів-українців (за романом «Книга втрат і нестач» Владислава Івченка). International scientific-practical conference “Current Issues of the World Economy, International Economic Relations and International Communications Amidst the Formation of a New World Order and Polarization of the World” (March 24–25, 2025). Vol. 1. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2025. С. 297–301.

Вегеш А. Роль літературно-художніх антропонімів у формуванні свідомості українців (на матеріалі збірки оповідань «Після 24-го» Владислава Івченка). Освітній процес в умовах війни та у повоєнний період: виклики, правила, перспективи: матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 4 березня – 14 квітня 2024 року. Львів–Торунь: Liha-Pres, 2024. С. 68–71.

Родик К. Роман-віра чи можлива утопія? Рецензія на «Межу Невади» Владислава Івченка. Романвіра чи можлива утопія? Україна Молода. URL: https://umoloda.kyiv.ua/number/3964/164/189999/ (дата звернення: 11.07.2025).

Івченко В. Межа Невади. Київ: Темпора, 2024. 720 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.

Трійняк І. І. Словник українських імен. Київ: Довіра, 2005. 509 с.

Габорак М. М. Прізвища Галицької Гуцульщини. Етимологічний словник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2019. 584 с.

Словник сучасного українського сленгу / Упорядник Т. М. Кондратюк. Харків: Фоліо, 2006. 350 с.

Белей Л. О. Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії XIX–XX ст. Ужгород: Патент, 1995. 120 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-16

Як цитувати

Вегеш, А. І. (2025). ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІ АНТРОПОНІМИ В РОМАНІ «МЕЖА НЕВАДИ» ВЛАДИСЛАВА ІВЧЕНКА ЯК ОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ ТВОРУ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 1(214), 203–211. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.1-25