ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ЕКСПРЕСИВІЗАЦІЇ МОВЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ)

Анотація

У статті на матеріалі творів Андрія Кокотюхи «Таємниця козацького скарбу», «Таємниця підводного човна», «Таємниця зміїної голови», орієнтованої на дитячу та підліткову аудиторію, проаналізовано лексичні засоби мовної експресії. З’ясовано, що таким лінгвоодиницям властива антропоцентрична природа, тісний зв’язок із внутрішнім світом людини, контекстуальна зумовленість емотивно-оцінних смислів у межах певної ситуації спілкування тощо.Мовні засоби експресивізації мовлення персонажів у творах митця представлені чотирма лексико-граматичними класами – іменниками, прикметниками, дієсловами та прислівниками. Встановлено, що експресивний потенціал аналізованих лексем пов’язаний із суб’єктивним уявленням мовців про предмети, ознаки, поняття, дії, стани, процеси та ін. У досліджуваних текстах найсолідніше представлено експресиви, виражені дієслівною лексикою найрізноманітніших тематичних та лексико-семантичних груп (мовлення, пересування, конкретної фізичної дії, сприйняття, мислення тощо), що свідчить про динамічність сюжету, бажання автора надати тексту «живого» звучання.Активно залучені в художній контекст експресивні іменники, що репрезентують назви осіб або вербальне вираження почуттєвих інтенцій мовця. Експресивізація мовлення підлітків є важливим засобом емотивно-оцінної характеристики віково-психологічних особливостей цієї спільноти, що відображено у здатності надавати оцінного значення тим чи тим лексемам у процесі словотвору. Відзначено, що суфікси суб’єктивної оцінки надають іменникам особливих конотацій і демонструють зв’язок емоційного стану персонажа з лексичною організацією його мовлення. Зафіксовано, що експресивна природа прикметникових елементів полягає в референтній вибірковості, спрямованій на фіксацію незвичайних або інтенсифікованих якостей та ознак предмета або явища, на які звертає увагу письменник. Окрему увагу звернено на використання прислівників в аналізованих текстах, що також постають засобом експлікації емотивних, аксіологічних, оцінних уявлень і стереотипів у процесі міжособистісного спілкування дітей та підлітків.Визначено, що експресивні лексичні одиниці впливають на емоційну сферу того чи того персонажа, забезпечують послаблення або посилення емотивно-оцінної та психологічної тональності контексту, породжуваної різними комунікативними ситуаціями. Експресиви надають емотивно-аксіологічні характеристики персонажів-підлітків у процесі реалізації діалогового мовлення, акцентують на особливостях зовнішності, розумових здібностях, рисах характеру, фізичному та психічному станах, суспільних відносинах, поведінці тощо.