ОБРАЗ ВОЇНА-ГЕРОЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ В СУЧАСНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

У статті подано репрезентацію образу воїна-героя в художніх творах про cучасну російсько-українську війну; окреслено морально-етичний та психологічний виміри літературних портретів героїв нашої війни.На основі узагальнювального аналізу художніх текстів, які творяться «під кулями», виокремлено новий тип людини-патріота – Людини-Людства, який є наскрізним у сучасному художньому дискурсі. На основі напівструктурованого (глибинного) інтерв’ю з фахівцями з когорти сучасних українських письменників, критиків, літературознавців, видавців, журналістів, бібліотекарів (Василь Ванчура, Дара Корній, Віталій Запека, Олена Мокренчук, Тетяна Пилипець, Надія Сеньовська, Ганна Скоріна), які активно популяризують творчість митців-воїнів, стежать за розвитком сучасної літератури війни, узагальнено художні моделі репрезентації війни та образу воїна-героя. Також виявлено ціннісні орієнтири митця (військового чи цивільного): чим для нього є війна – подією, травмою, екзистенційним випробуванням, місією. Здійснено узагальнений аналіз мотивації авторського письма: навіщо сьогодні писати про війну і як змінюється мова літератури під тиском катастрофи. Схарактеризовано специфіку жанрових та стилістичних рішень у сучасній українській літературі війни (переважають поезії, щоденники, нотатки, автофікшн, нонфікшн, документалістика, репортажі, оповідання, нариси, терапевтичні казки та інші жанри малої прози, менше зафіксовано зразків великої прози із художньо-аналітичним осмисленням прожитого). Зафіксовано індивідуальні рецептивні стратегії, тобто бачення того, як література війни має сприйматися читачами, якою є її освітня й виховна функція. Розроблено авторську класифікацію сучасної воєнної літератури (класично – за родами та жанрами; логічно – за темами; конкретизовано – за авторством; ціннісно зорієнтовано – за спрямуванням).