ТРАГІЧНА КОМЕДІЙНІСТЬ У ТВОРЧОСТІ ІВАНА ТОБІЛЕВИЧА (І. КАРПЕНКА-КАРОГО)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.2-15

Ключові слова:

Чумацтво, Чумацький Шлях, комедійне, трагедійне, трагікомедія, сільська громада, національна етика, християнські цінності, особистість, мораль суспільна

Анотація

Стаття містить стислий огляд деяких теоретичних ідей щодо взаємодії комедійних і трагедійних засад літературних творів (Є. Маланюка, Е. Бентлі). Далі – детальний, поепізодний аналіз п’єси І. Тобілевича «Чумаки». Драматург позначив жанр твору: «комедія». Авторка статті переконує: «трагікомедія», відзначивши моменти психологічного художнього дослідження, простеживши нагромадження ознак саме цього жанру. Мовиться про подвійність природи художнього конфлікту у творі: зовнішній – морально-соціальний і внутрішній – морально-екзистенційний як проблему певної загрози родовим ознакам буття нації внаслідок моральної деградації окремих її уособлень, що здатні підривати згармонізованість чоловічого й жіночого первнів, яка традиційно підтримувала непорушність «родини як осі культури», за теорією Ю. Липи.Подано наукову (з праць П. Одарченка, Ю. Липи) інформацію про оригінальний український спосіб економічної діяльности – чумацтво. Тут і власна оригінальна версія дослідниці про унікальність української назви космічного явища – сузір’я Чумацький Шлях.Філософію твору побачено у рамках системи національної етики, основою якої є християнські цінності.Простежено розвиток конфлікту у творі, вибудуваний драматургом, відповідно до його розуміння того, що від моралі кожної особистости залежить мораль цілої громади, а далі й цілого суспільства. Стверджено підстави вести мову про подвійність природи художнього конфлікту у п’єсі «Чумаки»: морально-соціальний, сказати б, на поверхні (за зовнішніми ознаками) і за внутрішніми вимірами – морально-екзистенційний. Оскільки йдеться про родові ознаки буття нації: конфлікт розгортається переважно в межах однієї сім’ї – брати Хома й Віталій є представниками одного роду, їхні дружини Настя й Соломія з інших родів, тобто започатковують нові роди.Ініціює ж конфлікти Настя, тим самим створюючи загрозу згармонізованості чоловічого й жіночого первнів як традиційній гарантії непорушності «родини як осі культури» (теорія Ю. Липи). Соломія постає як символ Жінки-Матері, завдяки якій триває Життя.

Посилання

Маланюк Є. Книга спостережень : фрагменти. Київ : «Атіка», 1995. 236 с.

Маланюк Є. Вибрані поезії 1923–1943. Львів–Краків : Українське видавництво, 1943. 170 с.

Липа Ю. Призначення України. 2-ге вид. Львів : Львівське товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка «Просвіта», 1992. 270 с.

Bentley E. The Life of the Drama. New York : Atheneum, 1967. 359 с.

Мороз Л. Жанр трагікомедії в українській класичній драматургії. Слово і Час. 2014. № 9. С. 40–52.

Одарченко П., Р. М. Чумацтво. Енциклопедія українознавства. Т. 10. Львів, 2000. С. 3605–4015.

Грушевський М. Історія української літератури. Т. ІV. Київ : Державне видавництво України, 1925. 689 с.

Карпенко-Карий І. Чумаки. URL : https://chtyvo.org.ua/authors/Karpenko-Karyi/ (дата звернення 01.06.2025).

Обер Ж.–М. Моральне богослов’я. Львів: Видавництво Києво-Галицької Митрополії УГКЦ, 1992. 360 с.

Нога Г. Література пізнього бароко (друга половина XVIII ст.): Вірші-травестії. Історія української літератури: У 12 томах. Том другий. Київ: Наукова думка, 2014. С. 678–692.

Франко І. Зібрання творів : у 50 т. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 37. 678 с.

Невідомий Іван Тобілевич (Карпенко-Карий): листи, п’єси. Кіровоград : ТОВ «Імекс-ЛТД», 2010. 508 с.

Пашковський Є. Художник і Бог. Слово Просвіти. Ч. 16, 24–26 квітня 2025 р., С. 4.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-16

Як цитувати

Мороз, Л. З. (2025). ТРАГІЧНА КОМЕДІЙНІСТЬ У ТВОРЧОСТІ ІВАНА ТОБІЛЕВИЧА (І. КАРПЕНКА-КАРОГО). Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 2(214), 110–120. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.2-15