ОБРАЗ ЖІНКИ В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИСЛІВ’ЇВ ТА АФОРИЗМІВ

Анотація

У статті досліджуються особливості репрезентації образу жінки в англомовній картині світу через призму пареміологічних одиниць (прислів’їв, приказок) та афористичних висловів. Мова розглядається як один із ключових інструментів формування, збереження та трансляції колективних уявлень про соціальні ролі, зокрема гендерні. Паремії слугують відображенням накопиченого колективного досвіду й ціннісних установок суспільства, тоді як афоризми являють собою інтелектуальні узагальнення індивідуальних авторських позицій, що часто містять філософські або критичні роздуми. Проаналізовано мовні одиниці із різних англомовних фразеологічних словників та збірників цитат, що дає змогу виявити характерні конотативні особливості жіночого образу в різних жанрах. В прислів’ях домінують утилітарні, а часом і критичні оцінки, що акцентують увагу на емоційній мінливості, балакучості, схильності до марнотратства та соціальній нестабільності. Афористичні вислови, у свою чергу, демонструють значно ширший спектр сприйняття, варіюючи від іронічної критики до естетизованого й навіть філософського захоплення жіночою природою. Фольклорна традиція представлена образом жінки переважно у ролі дружини, матері, домогосподарки, формуючи досить консервативний і соціально обумовлений ідеал жіночності. Водночас афористичний дискурс пропонує більш гнучкий, багатогранний і амбівалентний образ жінки, який підкреслює її інтелектуальну, моральну і інтуїтивну силу, розкриває її як особистість із внутрішнім світом і суб’єктом культурного впливу. Цей дискурс сприяє пом’якшенню традиційних стереотипів та поступовому формуванню нових парадигм гендерного сприйняття.Конотативний аналіз свідчить про присутність як негативних, так і позитивних конотацій, що свідчить про збереження певних стереотипів поряд із змінами у напрямку більш плюралістичних і суб’єктних уявлень про жінку. Таким чином, образ жінки в англомовній культурі формується на перетині традиційних і сучасних уявлень, колективної пам’яті та індивідуальних інтерпретацій, відкриваючи перспективи для подальших лінгвокультурологічних та гендерних досліджень.