ВТОРИННА ПРЕДИКАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ЕКОНОМІЇ МОВНИХ РЕСУРСІВ В АНАЛІТИКО-ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЖАНРІ АНГЛОМОВНИХ БІЗНЕСОВИХ МЕДІАВИДАНЬ

Автор(и)

  • Н. Б. Іваницька Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету https://orcid.org/0000-0002-9925-1285
  • Н. Л. Іваницька Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0001-8111-3645

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-212-19

Ключові слова:

вторинна предикація, мовна економія, неособові форми дієслова, аналітико-інформаційний жанр, бізнесові медіавидання, комунікація, інформаційне перенавантаження

Анотація

У статті досліджено питання економії мовних ресурсів в аналітико-інформаційному жанрі сучасних англомовних бізнесових текстів, розміщених у відкритих медіавиданнях. Актуальність теми визначена пріоритетністю використання лаконічних форм для передачі смислів в умовах глобалізаційного ті інформаційно перенавантаженого масмедійного комунікативного середовища. В основу дослідження покладено концепцію лінгвістичної економії, яка охоплює різні мовні рівні, у тому числі й синтаксичний, на якому економія досягається через скорочення структур та заміну складних підрядних речень більш компактними формами. Мовну економію описано через аналіз вторинних предикативних конструкцій, покликаних зменшити складність мовного висловлювання, зберігаючи при цьому семантичну точність та ефективність комунікації. У статті проаналізовано частоту використання структур вторинної предикації в текстах сучасних англомовних бізнесових видань, зокрема таких, як TechCrunch, Harvard Business Review, Business Insider, Wired та Springwise. Для дослідження був сформований власний корпус текстів обсягом 100 тис. слів, що забезпечило достовірність отриманих результатів. У статті запропоновано класифікацію структур вторинної предикації в межах інфінітивних, дієприкметникових та герундіальрних конструкцій. З’ясовано, що інфінітивні конструкції виявилися найбільш ефективними у збереженні змістовної насиченості без зайвих синтаксичних ускладнень. Дієприкметникові структури, хоча і менш поширені, також забезпечують мовну економію за допомогою скорочення численних пояснень, дозволяючи зробити висловлювання більш компактними та функціональними. З іншого боку, герундіальні структури рідше використовуються, що можна пояснити їхньою специфічною семантикою, яка зазвичай стосується опису процесів чи тривалих дій, менш орієнтованих на швидке повідомлення конкретних фактів чи майбутніх результатів, важливих для бізнесового контексту. Результати дослідження засвідчили, що структури вторинної предикації є доволі поширеним явищем в аналітико-інформаційному жанрі масмедійних бізнесових видань, яке сприяє лаконічності й результативності комунікації в сучасному інформаційно перенавантаженому комунікаційному просторі. Загалом, стаття висвітлює важливість економії мовних ресурсів у контексті сучасної лінгвістики та прагматичних потреб мови, пропонуючи нові підходи до аналізу синтаксичних структур та їх застосування в реальному мовленні.

Посилання

Навальна М. Нові вияви мовної економії (на прикладі матеріалів інтернетного видання «Українська правда»). Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2012. Т. 26 (65). № 1. С. 51–56.

Попкова О. Мовна економія як запорука успішної медіаграмотності. Зб. статей Сьомої міжнар. наук.-метод. конф. «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку». Київ: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2019. С. 74–79.

Zipf G. K. Human behavior and the principle of least effort. Cambridge: Addison Wesley Press, 1949.

Крецу І. Н., Гузун М., Василик Л. Підручник з крос-медіа. Schiller Publishing Youse: Bonn /Germany – Sibіu/ Romania. 2015. 140 с.

Сизонов Д. Психолінгвістичні основи медіаграмотності: до проблеми інтерпретації медіатекстів. Наука і освіта. 2017. № 7. С. 82–88. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-7-13

Лешко У. Типологія жанрів інтернет-журналістики: теоретичні аспекти. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2018. Випуск 44. С. 246–253.

Рябокінь Н.О. Жанри медійного дискурсу. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Том 34 (73). № 4. С. 35–39.

Макарець Ю.С. До питання про принцип економії в мові та мовленні. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови. 2013. Вип. 10. С. 161–168.

Jespersen Otto. The Philosophy of Grammar. ImprintRoutledge (eBook), 2013. https://doi.org/10.4324/9780203716045

Карамишева І.Д. Структури вторинної предикації у англійській мові: до питання класифікації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми лінгвістики науково-технічного і художнього тексту та питання лінгвометодики. Львів: Нац. ун-т «Львівська політехніка», 2002. No 465. С. 82–86.

Carreira B. Marcos, José Foltran Maria, Knöpfle Andrea. Small Clauses: origins and state of affairs. Revista Linguíʃtica. 2017. 13(2). P. 383. DOI: 10.31513/linguistica.2017.v13n2a14040

Hawkins John A. Efficiency and Complexity in Grammars. Oxford Academic, 2010.

Levinson Stephen C. Presumptive meanings: the theory of generalized conversational implicature. Cambridge, MA: MIT Press, 2000. 480 p.

The Small Clause node. Small Clauses in English: The Nonverbal Types. Berlin, Boston: De Gruyter Mouton, 1992. P. 171–190. https://doi.org/10.1515/9783110861457.171

Білик К.М., Махачашвілі Р.К. Корпусне дослідження текстів рубрики «Надзвичайні новини» у французькій, англійській та українській мовах. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2019. № 43. С. 151–154.

Капранов Я.В. Корпусний менеджер AntConc та його можливості для визначення частоти ключових слів різних мов. Інженерія знань як фактор міжкультурної кооперації України з Японією, КНР і Республікою Корея: матеріал ІІ міжнародної науково-практичної відеоконференції, 1–2 грудня 2021 року. Видавничий центр КНЛУ, 2021. С. 100–102.

Abdullayeva O. Programs used to create the language corpus and their principles. ACADEMICIA: An International Multidisciplinary Research Journal. 2020. № 10. С. 1778. https://doi.org/10.5958/2249- 7137.2020.00749.1.

Кульбабська О.В. Вторинна предикація у простому реченні. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. 672 с.

Davlatova M. On the types of results structures expressed by a secondary predicat. International Journal of Literature and Languages. 2023. 3(03). P. 52–58. https://doi.org/10.37547/ijll/Volume03Issue03-10

Irimia M.-A. Types of secondary predication. Toronto Working Papers in Linguistics. 2005. # 25. Retrieved from https://twpl.library.utoronto.ca/index.php/twpl/article/view/6181

Lee Juwon. A New Type of Secondary Predicate Construction in English. Korean Journal of English Language and Linguistics. 2022. Vol 22. P. 1428–1442.

Rapoport T. Secondary Predication. Oxford Handbook of Event Structure. Oxford University Press, 2019. P. 426–455. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199685318.013.19

Ісаєва Г.Т., Патрушева Ж.Л. Поліпредикативне ускладнення речення структурами вторинної предикації. Іноземна філологія. 1990. Вип. 97. С. 10–16.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-10

Як цитувати

Іваницька, Н. Б., & Іваницька, Н. Л. (2025). ВТОРИННА ПРЕДИКАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ЕКОНОМІЇ МОВНИХ РЕСУРСІВ В АНАЛІТИКО-ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЖАНРІ АНГЛОМОВНИХ БІЗНЕСОВИХ МЕДІАВИДАНЬ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (212), 133–141. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-212-19