МОТИВ САМОДЕСТРУКЦІЇ У НОВЕЛІСТИЦІ ЕДГАРА ПО
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-212-12Ключові слова:
ментальне здоров’я, самодеструктивна поведінка, психологізм, амбівалентність, новелістикаАнотація
Ментальне здоров’я людини – це важливий аспект її життєдіяльності, який визначає особливості світосприйняття і взаємодії особистості із навколишнім світом. Проблеми ментального здоров’я були актуальними у всі часи, але особливої гостроти вони набувають у кризові періоди або у ситуаціях невизначеності. Життя українців в умовах війни, важкопрогнозованість сьогодення сприяють зростанню депресивних, амбівалентних станів та травматичних синдромів, які людині стає все важче пережити і, знаходячись у ситуації безнадії і безвиході, немаючі шансів на оптимістичне майбутнє, вона інколи сама запускає програму власної саморуйнації, зважаючи на такий психоемоційний стан сучасного українця дослідження мотиву самодеструкції в американській новелістиці 19 століття є особливо актуальним сьогодні. Новелістичний жанр активно розвивається у літературі США у цей час, його популярність обумовлена стрімким і динамічним розвитком життя американців. Предметом дослідження стала творчість Едгара По, зокрема його новела «Падіння будинку Ашерів». Аналіз самодеструктивної поведінки головного героя Родеріка визначена декількома факторами, зокрема, особливістю генеалогії його родини, зв’язком із родовим маєтком, забобоністю. Знається письменник і на сутності фобій, природа людських страхів різна, вона може відчувати страх самотності, страх старості, страх перед майбутнім або, як герой новели, страх смерті, важливим аспектом дослідження американського митця стає природа страхів людини, яка пов’язана із автобіографічними алюзіями, спираючись на власний духовний і емоційний досвід, письменник мусив вести складну боротьбу за існування у ненависній йому атмосфері комерційної цивілізації, переживаючи так само складні психоемоційні стани. Спосіб життя Едгара По багато у чому сприяв створенню власної програми самодеструкції, яка стала життєвим кредом митця.
Посилання
Фащенко В. «У глибинах людського буття» (Літературознавчі студії). Одеса: Маяк, 2005. 640 с.
Зборовська Н. В. Психоаналіз і літературознавство. К.: Академвидав, 2003. 392 с.
Кодак М. Психологізм соціальної прози. К.: Наукова думка. 1980. 162 с.
Анісімова Л. Американська література: від витоків до доби реалізму. К., 2023. 124 с.
Гнатюк О. Жанр новели в українському та американському історико-літературному процесі кінця Х1Х – початку ХХ століть». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2017. № 31. Том 3. С. 7–9.
Александров П. Мотиви страху і тривоги у соціальних функціях журналістики. Вісник Львівського університету. Серія журналістика. 2013. Випуск 37. С. 4–17.
По Е. Вибрані твори. К.: Державне видавництво України, 1928.
Словник української мови: в 11 тт. АН УРСР. Інститут мовознавства. К.: Наукова думка, 1970–1980. За ред. І. К. Білодіда. Т. 7, 1976. URL: https://sum.in.ua/s/pryvyd
Ігумнова О., Михайлов А. Самодеструктивна поведінка як суспільно-культурний феномен. Науковий журнал «Психологічні травелоги». 2021. № 2. С. 84–95.
Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. X.: Прапор, 2007. 640 с.
Лашук В. Забобони як психологічний феномен. Актуальні проблеми психології. Т. 7. Вип. 28. С. 151–158.