ХТО МАЄ СЛОВО, ... МОВНІ СТРАТЕГІЇ УПОДІБНЕННЯ

Автор(и)

Ключові слова:

дискурсивні маркери, автонімія, хеджинг, процес формулювання, позначення.

Анотація

У статті розглядаються метадискурсивні формульні послідовності і форми, які відносяться до "висловлення" і сигналізують про мовно-рефлексивний процес. Також у цій статті обговорюються випадки, коли мовець/письменник безпосередньо звертається до формулювальної роботи, а також випадки, коли він/вона звертається до ресурсів мови, включаючи використання образних форм.

Посилання

Korpora:

• DGD – IDS, Datenbank für Gesprochenes Deutsch https://dgd.ids-mannheim.de

• DWDS – Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache. Das Wortauskunftssystem zur deutschen Sprache in Geschichte und Gegenwart, hrsg. v. d. Berlin-Brandenburgischen Akademie der Wissenschaften, <https://www.dwds.de/>, abgerufen am 16.02.2022.

• Das Deutsche Referenzkorpus DeReKo, http://www.ids-mannheim.de/kl/projekte/korpora/, am Leibniz-Institut für Deutsche Sprache, Mannheim.

Software: COSMAS I/II (Corpus Search, Management and Analysis System), http://www.ids-mannheim.de/cosmas2/, © 1991-2021 Leibniz-Institut für Deutsche Sprache, Mannheim.

Haas, Wolf (1996): Auferstehung der Toten. Rowohlt: Reinbek (rororo thriller 43244).

ZITIERTE ARBEITEN

Authier-Revuz, Jacqueline (1995): Ces mots qui ne vont pas de soi. Boucles réflexives et noncoïncidences du dire. Paris: Larousse.

Cortès, Colette (2001): „Sozusagen im doppelten Sinne“. Zur Klassifikation metasprachlicher autonymisch verwendeter Phraseme im Deutschen. In: Häcki Buhofer, Annelies/ Burger, Harald/ Gautier, Laurent (Hrsg.). Phraseologiae Amor. Aspekte europäischer Phraseologie. Festschrift für Gertrud Gréciano zum 60. Geburtstag. Baltmannsweiler: Schneider. (= Phraseologie und Parömiologie 8), 43–63.

Dalmas, Martine/ Schmale, Günter (2016): Formen und Funktionen der metadiskursiven Formeln sogenannt und sozusagen in mündlichen und schriftlichen Texten. Vortrag auf dem Internationalen Symposium ‚Die kommentative Funktion‘. Universität Lille 3 vom 4. bis 5. November 2016.

Gardt, Andreas (2018): Eigentlichkeit. Eine Universalie der Sprachreflexion. In: Wengeler, Martin/ Ziem, Alexander (Hrsg.). Diskurs, Wissen, Sprache: Linguistische Annäherungen an kulturwissenschaftliche Fragen. Berlin, Boston: De Gruyter, 89–114. https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/9783110551853-005/html Koch, Peter/

Oesterreicher, Wulf (1985): Sprache der Nähe – Sprache der Distanz. Mündlichkeit und Schriftlichkeit im Spannungsfeld von Sprachtheorie und Sprachgeschichte. In: Romanistisches Jahrbuch 36, 15–43.

Lakoff. George (1972): Hedges. A Study in Meaning Criteria and the Logic of Fuzzy Concepts. In: Papers From The Eighth Regional Meeting Chicago Linguistic Society 8-1, April 14-16, 1972: 183–228.

Rey-Debove, Josette (1978): Le métalangage. Paris: Le Robert.

Schmale, Günter (2019): eine sogenannte carte blanche (sozusagen eine Freikarte zum Drucken) – Formen und Funktionen von sogenannt und sozusagen in mündlichen Texten. In: Ehrhard-Macris, Anne- Françoise/ Magnus, Gilbert (Hrsg.). Text und Kommentieren im Deutschen. Tübingen: Stauffenburg. 69–89.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-31

Як цитувати

ДАЛМАС, М. (2023). ХТО МАЄ СЛОВО, . МОВНІ СТРАТЕГІЇ УПОДІБНЕННЯ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (202), 26–34. вилучено із https://journals.cusu.in.ua/index.php/philology/article/view/4