ЧУЖА МОВА В РІЗНОФАХОВИХ НАУКОВИХ ТЕКСТАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-54Ключові слова:
інтертекстуальність, чужа мова, цитата, науковий текст, науковий дискурс, статтяАнотація
У різностильових фрагментах продуктивність указаних типів чужої мови неоднакова. Так, у книжкових текстах активно використовують цитати: в наукових – для підтвердження своєї думки або спростування ідей опонентів; в офіційно-ділових – для наведення змісту документів, на які посилаються автори; у публіцистичних – для цитування гасел, закликів тощо. У сучасній лінгвістиці майже відсутні дослідження, присвячені компаративному опису функціональних особливостей цитат та інших зразків чужого мовлення в наукових описах гуманітарного, природничого, технічного та інших напрямів досліджень. Такий аспект передбачає наявність гіпотези, що різностильові тексти повинні мати низку відмінностей у способах передачі чужого мовлення, і з’ясування цих особливостей насамперед зумовлює актуальність теми нашої статті. Мета дослідження – схарактеризувати особливості чужої мови на матеріалі наукових статей різнофахового спрямування. Матеріалом для дослідження стали 24 наукові статті, довільно вибрані зі збірників наукових праць, надрукованих на межі 2020-их років, і умовно розділені на шість блоків. У процесі дослідження дійшли до таких висновків: у різнофахових текстах фіксуємо 591 цитування, що означає: в кожній науковій статті в середньому 24,6 цитати, однак пряме цитування трапляється значно рідше (51 фіксація; 8,63 %), ніж непряме (540 фіксацій; 91,37 %). Проте статті з різних галузей знань мають неоднакову продуктивність цитування: якщо для гуманітарних наук це закономірне явище (зафіксовано 258 цитат, що становить 43,66 % від їхньої загальної кількості), то у суспільних науках найменша кількість таких фіксацій (49; 8,29 %). Натомість трохи вищий показник у технічних текстах (56; 9,48 %), на нашу думку, зумовлений специфікою самої галузі знань, яка потребує чіткої вказівки на джерело. Решта галузей знань має приблизно однакову кількість цитат: науки про освіту – 84 (14,21 %), науки про державу – 73 (12,35 %), науки про природу – 71 (12,01 %). Наявність у науковому дискурсі прямого і непрямого цитування і відносно чіткого оформлення покликань свідчить про дотримання авторами принципів академічної доброчесності.
Посилання
Вавринюк Т. І. Невласне пряма мова в новелах М. Коцюбинського. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2014. Вип. 11. С. 157–164. URL: https://journal.kdpu.edu.ua/filstd/article/view/380 (дата звернення: 26.09.2023).
Гніздечко О. В. Авторизація наукового дискурсу: комунікативно-прагматичний аспект (на матеріалі англомовних статей сучасних європейських та американських лінгвістів) : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Київ, 2005. 20 с.
ДСТУ 8302:2015 Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання. Держстандарт чинний з 01.07.2016. URL : http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_ doc=64411 (дата звернення: 11.11.2023).
Загнітко А., Миронова Г. Синтаксис української мови. Теоретико-прикладний аспект. Брно : Masarykova univerzita, 2013. 223 с.
Кудінов І. О. Основи наукового цитування: посібник. Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2019. 64 с. URL: https://www.donnu.edu.ua ›sites›2019/08 (дата звернення: 22.09.2023).
Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови: підручник. Київ : Вища школа, 2003. 462 с.
Міжнародні правила цитування та посилання в наукових роботах : методичні рекомендації. Автори-укладачі: Боженко О., Корян Ю., Федорець М.; редколегія: Пашкова В. С., ВоскобойніковаГузєва О. В., Сошинська Я. Є., Бруй О. М. Київ : УБА, 2016. URL : https://library.ontu.edu.ua/assets/pdf/Mizhnar_styli_posylannya.pdf (дата звернення: 28.09.2023).
Романченко А. П. Інтертекстуальність як реалізація діалогічності лінгвістичного дискурсу. Web of Scholar. 2018. Вип. 11. Т. 1. С. 51–56.
Токарєва Т. С. Стилістичні можливості прямої та непрямої мови у художніх текстах. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2022. № 203. С. 53–60. URL: file:///C:/Users/boss/AppData/Local/Temp/MicrosoftEdgeDownloads/912d4f6e-7fe6-434b-a3ec-b6dde7092210/8.pdf (дата звернення: 24.09.2023).
Угненко К. С. Пряма мова як засіб експресивного синтаксису в романі Ю. Яновського «Вершники». Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). 2019. № 11. С. 145–149. URL: http://ddpu-filolvisnyk.com.ua/uploads/arkhiv-nomerov/2019/NV_2019_11/31.pdf (дата звернення: 27.09.2023).
Українська мова. Енциклопедія / Редколегія: Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співголови), Зяблюк М. П. та ін. Вид. 2-ге, виправлене і доповнене. Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2004. 824 с.
Бойко Ю. Визначення вмісту хлорофілу у плодах capsicum annuuml різної стиглості. Аграрний вісник Причорномор’я. 2021. № 100. С. 88–91.
Булах І. В. Територіальний розвиток мережі лікарень Києва. Містобудування та територіальне планування. 2021. № 77. С. 57–61.
Ганущак Р. Життєвий світ особистості: онтологічний статус та методологічні підходи до дослідження. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2021. Вип. 11. С. 48–55.
Дембіцька С. В., Мястковська М. О., Мястковська Д. Я. Сучасні інформаційні технології як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти. Збірник наукових праць Кам᾽янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. 2021. № 27. Концепція формування природничо-наукової компетентності та світогляду майбутнього фахівця в умовах stem-освіти. С. 14–17.
Джуган Р. І. Концептуалізація поняття «успішне старіння» у соціогуманітарних науках та соціології. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2020. Вип. 14. С. 52–62.
Дністрянська Н., Дністрянський М. Краєзнавчо-туристичний потенціал карпатської топонімії. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2019. Вип. 53. С. 125–130.
Дорош А. К., Шевчук А. В. Пружно-в᾽язкісні властивості ролевої офсетної фарби за даними релаксаційної реометрії. Фізика аеродисперсних систем. 2021. № 9. С. 37–48.
Дударчук Л. Освітні процеси на Хмельниччині в умовах нацистської окупації (за матеріалами проскурівської газети «Український голос»). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Історія». 2021. Вип. 2 (45). С. 48–54.
Жорняк Л. Б., Афанасьєв О. І., Щусь В. М., Морозов О.Ю., Руденко Ю. В. Особливості оцінки надійності зовнішньої полімерної ізоляції газонаповнених вимірювальних трансформаторів. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Проблеми удосконалення електричних машин і апаратів. Теорія і практика. 2021. № 2 (6). С. 3–9.
Коломієць Ю. В., Скуба А. О. Оптимізація біотехнологічних етапів клонального мікророзмноження asparagus officinalis. Біологічні системи: теорія та інновації. 2021. Том 12, № 3. С. 24–33.
Кондратюк В. Є. Ураження нирок при геморагічному васкуліті: складна міждисциплінарна проблема. Актуальні проблеми нефрології. 2018. № 24. С. 16–21.
Кормич Л. І., Савон К. В. Символічний аспект іміджу держави в політичній комунікації. Актуальні проблеми політики. 2021. Вип. 68. С. 19–23.
Кравчук В. Бегош О. Державна мова як визначальна ознака держави. Актуальні проблеми правознавства. 2021. № 4. С. 6–10.
Леськів М. О., Щестюк Н. Ю. Моделі стохастичної та хаотичної волатильності для аналізу кривих новин. Могилянський математичний журнал. 2019. Том 2. С. 46–50.
Літвінов О. С., Гуменюк І. О. Управління оборотним капіталом підприємства. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2021. №№ 7–8 (284–285). С. 103–108.
Маркус І. Наукові підходи до визначення лобізму та основні концепції поняття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Державне управління. 2022. Том 15, № 1. С. 24–27.
Медвідь М. М., Черніченко І. Ю., Сінна Л. Ю. Стратегія формування та розвитку системи зворотного зв’язку Національної академії Національної гвардії України. Збірник наукових праць Національної академії Національної гвардії України. 2021. Вип. 2 (38). С. 82–87.
Межов О., Мельник І. Комунікативно-прагматичні та стилістичні функції часток у художніх творах Лесі Українки. Волинь філологічна: текст і контекст. 2020. № 29. Українська мова в сучасному науковому вимірі. С. 45–59.
Олійник О. С. Діалог культур: теоретико-культурологічні особливості культурного виробництва. Культурологічна думка. 2022. № 1 (21). С. 24–33.
Паневник О. В. Аналіз процесів інтеграції технологій відновлюваної енергетики в нафтогазову промисловість. Актуальні питання нафтогазової галузі. 2021. № 4 (81). Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. С. 7–15.
Петруньок Н. І. Рендер чи реальність? Віртуальність і криза розрізнення у сучасній філософії. Наукові записки НаУКМА. Серія Філософія та релігієзнавство. 2021. Т. 8. С. 18–24.
Совтисік Д., Жигульова Е., Заікін А., Зданюк В. Розумова працездатність у різні вікові періоди залежно від режиму рухової активності. Вісник Кам᾽янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2021. № 21. С. 35–38.
Фізер М. М., Сідей В. І. Підбір оптимального базисного набору для моделювання гексабромотелурат аніону. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Хімія. 2021. № 1 (45). С. 53–57.
Хомич В. Т., Усенко С. І. Морфологія залозистої частини шлунка, її проміжної частини та їх імунних утворень у свійської гуски. Український часопис ветеринарних наук. 2019. Том 10, № 2.С. 44–51.
