ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ВЗАЄМИН ТАРАСА ШЕВЧЕНКА З АГАТОЮ УСКОВОЮ В ЛІТЕРАТУРНІЙ ШЕВЧЕНКІАНІ (СТАТТЯ ДРУГА: ШЕВЧЕНКІАНА 2000–2010-Х)

Анотація

Цією розвідкою продовжено розгляд заявленої теми, розпочатої в першій статті, вміщеній в одному з попередніх випусків «Наукових записок» [1], тільки об’єктом аналізу тут є твори шевченкіани, написані в останнє тридцятиліття в умовах творчої свободи митців, коли стало можливим, зокрема у життєписних творах про Тараса Шевченка, звертатися до аспектів приватного життя поета-художника, до його взаємин із жінками. У низці шевченкознавчих праць, у тім числі в Шевченківський енциклопедії, констатована свідома неувага дослідників до названої проблематики задля ширшого показу соціального простору буття українського генія. Тут зауважено, що така практика призводила до збіднення і спрощення образу Шевченка, в реальному житті якого стосунки з жінками відігравали неабияку роль. У статті проаналізовано творчі інтерпретації авторами життєписних творів про Шевченка історії взаємин Тараса Григоровича з Агатою Усковою, детально простудійовано її джерельно-документальну базу, відзначено особливості суспільно-побутового контексту (власне, цілком підневільного становища Шевченка в солдатчині), за якого розгорталася вказана історія. Зауважено, що наявність достатньо широкої джерельної інформації (листів, Щоденника, літературних і малярських творів) про взаємини Шевченка та Ускової обмежили можливості художніх домислів чи вимислів щодо них. Водночас підкреслено, що те ж багатство джерельної бази обумовило цілу низку доволі схожих інтерпретацій аналізованої історії у творах шевченкіани чи в небагатьох студіях, написаних на тему «Шевченко і жінки», скажімо, в публікаціях Юрія Ковтуна, Мирона Козака, Станіслава Реп’яха. У статті другій дослідницька увага зосереджена на романах Антонії Цвід, Валентина Чемериса, Олександра Денисенка, кіносценарії Лева Хмельковського, відзначено рівень мистецького втілення аналізованої теми в кожному з творів.