АВСТРІЙСЬКІ ЛАУРЕАТИ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ З ЛІТЕРАТУРИ В УКРАЇНІ: ХУДОЖНЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ І КРИТИЧНА РЕЦЕПЦІЯ
Ключові слова:
сучасна австрійська література, рецепція, переклад, художній твій, автор, перекладач.Анотація
Стаття присвячена історико-літературному вивченню рецепції сучасної австрійської літератури на матеріалі творчості Ельфріди Єлінек і Петера Гандке в незалежній Україні після 1991 року, оглядові особливих досягнень українських перекладачів, літературознавців і мовознавців. Окрема увага зосереджена також на формах і шляхах рецепції та літературного посередництва, як наприклад: видавнича справа, сучасні засоби масової інформації та комунікації, книжкова торгівля, роль науково-освітніх і культурних установ тощо.
Посилання
Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури ХХ ст. / З нім. переклав Володимир Кам’янець, передмова Антона Тусвальднера. Львів: Літопис, 2005. – 366 с.
Айхінгер, Ільзе (2005). Сумніви щодо балконів / З нім. переклав Володимир Кам’янець, передмова Антона Тусвальднера // Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури ХХ ст. Львів: Літопис, 2005. – С. 341–345.
Антологія австрійської прози початку ХХ століття / З нім. переклав Олекса Логвиненко, упорядкування: Вера Фабер, Якуб Форст-Баттаглія, Іван Мегела, Микола Воробей. Київ: Темпора, 2014. – 456 с.
Антологія сучасної австрійської поезії / Передмова Еріха Клейна. З нім. переклали Петро Рихло (українською) і Марк Бєлорусець (російською). Чернівці: Книги–ХХІ, 2016. – 244 с.
Антологія сучасної австрійської прози / Упорядкування: Вольфганґ Мюллер-Функ, Вера Фабер, Іван Мегела; переклад: Марія Іваницька, Микола Ліпісівіцький, Іван Мегела та ін. Чернівці: Книги–ХХІ, 2020. – 256 с.
Вінклер, Йозеф (2005). Якщо вже на те пішло / З нім. переклав Володимир Кам’янець, передмова Антона Тусвальднера // Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури ХХ ст.. Львів: Літопис, 2005. – С. 210–215.
Гаврилів, Тимофій (2004). Добро вість зі Стокгольма. – Поступ. – № 486. – 9 жовтня 2004.
Гаврилів, Тимофій (2009). Форма і фігура. Ідентичність у художньому просторі. Львів: ВНТЛ-Класика, 2009. – 480 с.
Гаврилів, Тимофій (2005). Ідентичність художнього простору. Ґеорґ Траль у контексті часу, традиції і діалогу культур. Студії австрійської літератури / Упорядник і редактор Тимофій Гаврилів. – Т. 1. Львів: ВНТЛ-Класика, 2005. – 144 с.
Гаврилів, Тимофій (2005). Текст між культурами. Перекладознавчі студії. Київ: Критика, 2005. – 200 с.
Гаврилів, Тимофій (2006). Маска і метаморфоза. (Де)конструювання діалогічного мовлення і філософія метаморфози Еліаса Канетті. Студії австрійської літератури / Упорядник і редактор Тимофій Гаврилів. – Т. 2. Львів: ВНТЛ-Класика, 2006. – 152 с.
Гаврилів, Тимофій (2007). Факт як експеримент. Механізми фікціоналізації дійсности у творах Йозефа Рота. Студії австрійської літератури / Упорядник і редактор Тимофій Гаврилів. – Т. 3. Львів: ВНТЛ-Класика, 2007. – 280 с.
Гаврилів, Тимофій (2007). Жанрово-видові особливості «Неймовірних подорожей» сучасної австрійської письменниці Ільзе Айхінґер // Питання літературознавства. Вип. 74. Чернівці: Рута, 2007. – С. 101–115.
Гаврилів, Тимофій (2009). Феноменологія художньої ідентичності (на матеріалі німецької та австрійської літератури): дис. … д-ра філол. наук. Київ, 2009. – 437 с.
Гаврилів, Тимофій (2009). Концепція інтеґрального «я» в автобіографічній трилогії Еліаса Канетті // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці філологічної секції. Том CCLVII. Львів, 2009. – С. 365–382.
Гаврилів, Тимофій (2011). Шкіц філософії сум’яття. Австрійська література у ХІХ і ХХ сторіччях. Львів: ВНТЛ-Класика, 2011. – 354 с. 17.Гаврилів, Тимофій (2011). Роль оповіді від першої особи в оповіданні Петера Гандке „Без бажання немає щастя“ // Питання літературознавства. Вип. 83. Чернівці: ЧНУ, 2011. – С. 98–105.
Гаврилів, Тимофій (2011). Жанротвірна функція вказівників простору і часу у книжці „Вчора в дорозі“ Петера Гандке // Питання літературознавства. Вип. 84. Чернівці: ЧНУ, 2011. – С. 169–176.
Гаврилів, Тимофій (2011). Мандрівка до себе. „Голоси Марракешу“ Еліаса Канетті // Парадигма. Вип. 6. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2011. – С. 15– 21.
Гандке, Петер (1999). Жінка-шульга. Короткий лист перед довгим прощанням. Без бажання немає щастя: Повісті / З нім. переклали Олекса Логвиненко, Ігор Андрущенко і Олександр Плевако. Київ: Юніверс, 1999 (mit einem Vorwort von Dmytro Zatons’kyj „Петер Гандке вчора і сьогодні“, S. 5–12).
Гандке, Петер (1980). Жінка-лівша / З нім. переклав Олекса Логвиненко // Всесвіт. – 1980. – № 2. – С. 84–124.
Гандке, Петер (2005). Як п'яте колесо до воза. Оповідання / З нім. переклав Володимир Кам’янець // Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури XX ст. Львів: Літопис, 2005. – С. 104–113.
Гандке, Петер (2006). Ображання публіки: п’єса / З нім. переклав Іван Мегела. Київ: Науковий вісник „Курбасівські читання“. – 2006. – № 1. – С. 242–277.
Гандке, Петер (2007). Наруга над публікою / З нім. переклали Христина Алтухова, Любомир Бораковський, Галина Василишин, ОльгаДолішня, Анастасія Злобіна, Мар’яна Мисак, Марта Пастух, Олена Петрів, Оксана Смеречинська, Оксана Стойчук. Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2007. – 32 с. 25.Гандке, Петер: Каспар / З нім. переклав Ігор Андрущенко. Київ, 1999.
Гандке, Петер (2011). Новий досвід: Вірші зі збірки Внутрішній світ зовнішнього світу внутрішнього світу / З нім. переклав Василь Лозинський. – Prostory, 22 листопада 2011.
Гандке, Петер (2012). Пісня дитинства / З нім. переклав Дмитро Очеретін. – АЖ-інтернет- видання про сучасне мистецтво. – 07. 2012 (das Gedicht Das Lied vom Kindsein wurde 1986 für den Film „Der Himmel über Berlin“ von Wim Wenders geschrieben, der das Kindsein als utopischen Idealzustand der Menschen andeutet). 28.Гандке, Петер (2005). Як пʼяте колесо до воза / З нім. переклав Володимир Кам’янець, передмова Антона Тусвальднера // Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури ХХ ст.Львів: Літопис, 2005. – С. 104–113. 29.Гаслінґер, Йозеф (2005). Інженер / З нім. переклав Володимир Кам’янець, передмова Антона Тусвальднера // Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури ХХ ст. Львів: Літопис, 2005. – С. 118–132. 30.Голобородько, Ярослав (2017). Сексофонія Ельфріди Єлінек // Слово і час. – 2017. – № 1. – С. 98–103. 31.Гуемер, Петер Маріус (2020). Зрошення пустелі / З нім. переклала Ганна Гнедкова. Львів: вид- во Анетти Антоненко, 2020. – 192 с.
Двадцять австрійських письменників ХХ сторіччя: Поезія / Упор. Олега Жупанського. Київ: Юніверс, 1998. – 222 с.
Діти Райнера і Марії. Антологія сучасної віденської поезії / Упор. та пер. Сергія Жадана. Харків: Майдан, 2004 (нім. та укр. мовами).
Єлінек, Ельфріда (2003). Піаністка / З нім. переклали Олександр Плевако і Ольга Плевако. – Всесвіт. – 2003. – № 5-6, с. 12–69, № 7–8. – С. 65–136.
Єлінек, Ельфріде (2005). Діти померлих (уривок) / З нім. переклав Володимир Кам’янець, передмова Антона Тусвальднера // Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури ХХ ст. Львів: Літопис, 2005. – С. 146–152.
Єлінек, Ельфріда (2008). Білосніжка / З нім. переклала Олександра Григоренко. – Prostory, 23 лютого 2008. 37. Єлінек, Ельфріда (2010). З неволі чи з волі візьму тебе я / З нім. переклала Катерина Міщенко. – Prostory, 11 січня 2010.
Єлінек, Ельфріда (2012). Коханки / З нім. переклав Ігор Андрущенко. Харків: Фоліо, 2012. – 222 с.
Єлінек, Ельфріда (2012). Хіть / З нім. переклав Ігор Андрущенко. Харків: Фоліо, 2012. – 286 с.
Єлінек, Ельфріда (2012). Піаністка: роман / З нім. переклала Наталка Сняданко. Харків: Фоліо, 2011. – 381 с. 41.Єлінек Ельфріда (2012). Що сталося після того, як Нора покинула свого чоловіка, або Підпори суспільств / З нім. переклав Тимофій Гаврилів. Львів: ВНТЛ-Класика, 2012. – 180 с.
Єлінек, Ельфріде (2013). За дверима / З нім. переклала Оксана Курилас. Київ: вид-во Жупанського, 2013. – 216 с.
Єлінек, Ельфріда (2015). Смерть і Діва I–V. Драми принцес / З нім. переклала Олександра Григоренко. Чернівці: Книги – ХХІ, 2015. – 128 с.
Журнал іноземної літератури „Всесвіт” у ХХ сторіччі (1925–2000). Бібліографічний покажчик змісту / Укл. Олег Микитенко та Галина Гамалій. Київ: видавничий дім „Всесвіт”, 2004. – С. 19–20.
Загублена арфа: Антологія німецькомовної поезії Буковини / Концепція видання, переклад, передмова, біобібл. довідки Петра Рихла. Чернівці: Золоті литаври, 2002 (2-е видання у 2008 р.).
Затонский, Дмитрий (1972). Франц Кафка и проблемы модернизма. Москва: Высшая школа, 1972. – 136 с. 47.Затонський, Дмитро (1980). Втрати, пошуки, знахідки: шлях Петера Хандке до реалізму // Всесвіт. – 1980. – № 2. – С. 125–138.
Затонський, Дмитро (1982). Петер Хандке і реалізм // Минуле, сучасне, майбутнє (про реалізм, традиції, новаторство). Київ: Дніпро, 1982. – С. 266–188.
Затонский, Дмитрий (1983). Австрийский литературный феномен // Вопросы литературы. – 1983. – № 2. – С. 45–90.
Затонский, Дмитрий (1985). Австрийская литература в ХХ столетии. Москва: Худож. литература, 1985. – 444 с. 51.Затонський, Дмитро (2000). Творість Петера Гандке // Вікно в світ. – 2000. – № 2 (11). – С. 125–131. 52.Захоженко, Ніна (2015). Концепція театрального тексту Ельфріди Єлінек // Наукові праці. Серія: Філологія. Літературознавство. – 2015. – Т. 259. – № 247 – С. 155–119.
Зимомря, Іван (2009). Австрійська література: Моделі рецепції тексту. Дрогобич-Тернопіль: Посвіт, 2009. – 215 с.
Зимомря, Іван (2010). Мала проза Томаса Бернгарда: контекст рецепції та генології. Дрогобич-Тернопіль: Посвіт, 2010. – 164 с.
Зимомря, Іван (2010). До питання про закономірність взаємодії літературних систем // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – Вип. 22. Ужгород, 2010. – С. 29. 56.Зимомря, Іван (2011). Австрійська мала проза ХХ століття: генологічна парадигма і проблеми рецепції: автореф. дис. … д-ра філол. наук. Київ, 2011. – 39 с.
Зимомря, Іван (2011). Австрійська мала проза ХХ століття: художня світобудова. Дрогобич- Тернопіль: Посвіт, 2011. – 396 с.
Канетті, Еліас (2005). Як вибухнула війна / З нім. переклав Володимир Кам’янець, передмова Антона Тусвальднера // Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури ХХ ст.Львів: Літопис, 2005. – С. 276–280. 59.Кригель, Михаил (2000). Слово умерло, да здравствует Словарь („Каспар“ П. Хандке на сцене киевского театра „Колесо“ // Вікно в світ. – 2000. – № 2 (11). – С. 169–171.
Кьольмаєр, Міхаель (2005). Вервиця і радіо / З нім. переклав Володимир Кам’янець, передмова Антона Тусвальднера // Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури ХХ ст. Львів: Літопис, 2005. – С. 330–335.
Нестер, Лілія (2015). Семіотичний аспект моди на прикладі роману Е. Єлінек „Піаністка” // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. – Вип. 17. – Т. ІІІ (171). – С. 147–154.
Ольховська, Наталія (2009). Прагматико-комунікативні та лінгвостилістичні характеристики драматургічних текстів Томаса Бернгарда. Київ: вид-во КиМУ, 2009. – 203 с.
Орлова, Марина (2008). Філософсько-естетична проблематика та поетика прози Петера Гандке: дис. … канд. філол. наук. Черкаси, 2008. – 199 с.
Орлова, Марина (2006). Мотив дзеркала як літературний адекват теми двійника в повісті Петера Гандке „Жінка-шульга“ // Література в контексті культури: Зб. наук. праць. – Вип. 16. – Т. 1. – Донецьк: Видавництво ДНУ, 2006. – С . 204–210.
Орлова, Марина (2006). Художні особливості роману П. Гандке „Короткий лист перед довгим прощанням“ // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Зб. наук. праць. – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – № 10. – С. 103–107. 66.Орлова, Марина (2007). Форми і засоби вираження „нової суб’єктивності“ в автобіографічному романі Петера Гандке „Дитяча історія“ // Питання літературознавства. – 2007. – Вип. 74. – С. 55–68.
Орлова, Марина (2007). Повість Петера Гандке „Страх воротаря перед одинадцятиметровим“. Проблема відчуження субєкта у світі // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць. – К.: ДП „Інформаційно-аналітичне агентство“, 2007. – Вип. 11. – С 157 – 164.
Орлова, Марина (2008). Роман Петера Гандке „Повільне повернення додому“: нові аспекти взаємодії „Я“-субєкта і зовнішнього світу // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. – К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2008. – Вип. 13. – С. 117–123.
Орлова, Марина (2010). Творчість Петера Гандке 70-х рр. у контексті літератури „нової суб’єктивності“ // Питання літературознавства. – Чернівці, 2010. – Вип. 79. – С. 38–46.
Орлова, Марина (2011). Містичні символи в романі Петера Гандке „Короткий лист перед довгим прощанням“ // Питання літературознавства. – Чернівці, 2011. – Вип. 83. – С. 40–48.
Орлова, Марина (2012). Трансформація легенди про Дон Жуана у п’єсі Макса Фріша „Дон Жуан, або Любов до геометрії“ та романі Петера Гандке „Дон Жуан (історія, розказана ним самим)“ // Гуллівер у Швейцарії: Макс Фріш – інтелектуал на перехресті традицій і культур. Київ, 2012. – С. 176–188.
Орлова, Марина (2012). Інтермедіальні зв’язки роману „Хибний рух“ Петера Гандке // Питання літературознавства. – 2012. – Вип. 85. – С. 181–188.
Рансмайр, Крістоф (2005). Капрун, або Зведення муру / З нім. переклав Володимир Кам’янець, передмова Антона Тусвальднера // Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури ХХ ст. Львів: Літопис, 2005. – С. 76–89.
Рихло, Петро (2005). Поетика діалогу. Творчість Пауля Целана як інтертекст. Чернівці: Рута, 2005. – 583 с. 75.Рихло, Петро (2008). Шібболет. Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини. Чернівці: Книги–ХХІ, 2008. – 304 с.
Солощенко, Вікторія (2013). Авторський стиль як засіб відображення світобачення письменниці (на матеріалі роману Ельфріди Єлінек „Піаністка“) [Електронний ресурс] // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія: Філологічна. – 2013. – Вип. 38. – С. 121–122. (Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_38_38).
Солощенко, Вікторія (2013). Лексико-стилістичні засоби психологізації жіночих образів (на матеріалах творів австрійської письменниці Ельфріде Єлінек) // Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки. – Кіровоград : КДПУ, 2013. – Вип. 117. – С. 262-265.
Українська література в Австрії, австрійська – в Україні / Матеріали міжнародного симпозіуму. Київ: Брама, 1994. – 174 с.
Фрішмут, Барбара (2005). Щастя / З нім. переклав Володимир Кам’янець, передмова Антона Тусвальднера // Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури ХХ ст. Львів: Літопис, 2005. – С. 241–248. 80.Штреерувітц, Марлене (2005). Манон в екзилі / З нім. переклав Володимир Кам’янець, передмова Антона Тусвальднера // Австрійська читанка: Антологія австрійської літератури ХХ ст. Львів: Літопис, 2005. – С. 336–340.
Якимчук, Любов (2012). Рима до слова «дрек», або Неприємна нобеліатка Єлінек. – ЛітАкцент. – 03.12.2012. 82.Cybenko, Larissa (1996). Rezeption der österreichischen Literatur in der Ukraine heute. In: Jura Soyfer. Internationale Zeitschrift für Kulturwissenschaften. Wien: Jura Soyfer-Gesellschaft 1996, 5. Jg., Nr. 2/1996, S. 7–12. 83.Cybenko, Larissa (2008). Galicia miserabilis und/oder Galicia felix? Ostgalizien in der österreichischen Literatur. L’viv: VNTL-Klasyka / Wien: Praesens Verlag, 2008. – 220 S.
„Die Innenwelt der Außenwelt der Innenwelt“ zählt zu den kommerziell erfolgreichsten Büchern Peter Handkes. Es erschien 1969 als Band 307 der editionsuhrkamp und erlangte binnen kurzer Zeit Kultstatus. Handke versammelt darin 42 Texte unterschiedlichsten Zuschnitts – Gedichte, darunter Die neuen Erfahrungen, Die verkehrte Welt und Unterscheidungen, kurze Prosa, Readymades sowie Zeitungscollagen.
Havryliv, Tymofij (2008). Identitäten in der österreichischen Literatur des 20. Jahrhunderts. L’viv: VNTL-Klasyka, 2008. – 408 S.
Heimkehr. Anthologie der deutschsprachigen Literatur Galiziens und der Bukowina / Hrsg. von Jaroslaw Lopuschanskyj, Natalija Daschko, Iryna Oschust. – Drohobyč: Posvit, 2016. – 500 S.
Kraus, Wolfgang / Zatonskyj, Dmytro (Hg.) (1995). Von Taras Ševčenko bis Joseph Roth. Ukrainisch-österreichische Literaturbeziehungen. Bern / Berlin u. a.: Peter Lang, 1995. – 257 S.
Lopuschanskyj, Jaroslaw / Radchenko, Oleh (Hg.). Komparatistische Forschungen zu österreichischukrainischen Literatur-, Sprach- und Kulturbeziehungen. Bde. 1–9. Drohobyč: Posvit, 2012–2022.
Österreichisches Lesebuch / Hrsg. von Anton Thuswaldner. München / Zürich, 2000. – 391 S.
Rychlo, Petro (2011). Die Rezeption der österreichischen Literatur in der Ukraine. In: Österreichische Literatur: Robert Musil und einiges mehr / Jahrbuch der Österreich-Bibliothek in St. Petersburg, Bd. 9 (2009/2010). St. Petersburg 2011, S. 187–200.
https://de.wikipedia.org/wiki/Elfriede_Jelinek (дата звернення: 12.02.2022).
