СКЛАДНІ ІМЕННИКИ-НОВОТВОРИ З МОНОСЕМІЧНИМ СКЛАДНИКОМ-ДОМІНАНТОЮ У СТРУКТУРІ РЕЧЕННЯ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ: СИНЕРГЕТИКА МІНІМІЗАЦІЇ ЗУСИЛЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-20

Ключові слова:

складний іменник-новотвір, складник-домінанта, моносемічна модель слова, декодування семантичного обсягу, ментальний лексикон людини, лінгвосинергетика, принцип мінімізації зусиль

Анотація

Представлена робота є одним з етапів дослідження генерування та декодування складних іменників-новотворів з різним семантичним обсягом їх домінантної складової у простих та складних реченнях сучасної німецькомовної преси з позицій лінгвосинергетики. У запропонованій статті такий синергетично скерований аналіз сфокусовано на іменникові композити-новотвори з складником-домінантою, що представлений у словнику моносемічною моделлю іменника. Методологічно важливим у дослідженні є положення про те, що рушійним фактором виступає синергетичний закон збереження мовної енергії та мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на декодування складних іменників-новотворів з домінантою семантичного обсягу моносемічної моделі слова. У синергетичному розумінні проведено паралелі між словником як представником мовного узагальнення про структуровану суму знань засвоєної позамовної дійсності та ментальним лексиконом, який не є довільним накопиченням унесень, а становить структуровану ієрархічну систему таких унесень. Отримані на підставі синергетично-квантитативного підходу результати екстрапольовано на синергетичні моделі у співвіднесенні декодованих номінацій складника-домінанти моносемічного формату з простими та складними реченнями німецькомовної преси. Була підтверджена синергетично скерована гіпотеза, що залучення найближчого семантичного виміру моносемічної моделі іменника для домінантної складової композитів-новотворів у простих та складних синтаксичних конструкціях успішно сприяє потребам збереження мовної енергії та мінімізації зусиль для ментального лексикону людини у просторі німецькомовного світу преси. Така лінгвосинергетична розвідка відкриває перспективи моделювання і прогнозування можливої лексикалізації складних іменників-новотворів та поповнення германського мовознавства новими знаннями про німецькомовну іменникову лексику.

Посилання

Домброван Т. І. Актуалізація синергетичного підходу в сучасних лінгвістичних дослідженнях. Записки з романо-германської філології. Одеса: Фенікс, 2011. Вип. 26. С. 51–58.

Дребет В. Декодування іменників у німецькомовних текстах художньої прози та преси (синергетично-квантитативний підхід): монографія. Тернопіль: Астон, 2016. 400 с.

Кійко С. В. Мовна і міжмовна омонімія в німецько-українських паралелях: лінгвосинергетичний аспект: дис. ... докт. філол. наук: 10.02.04. Германські мови, 10.02.15. Загальне мовознавство. Чернівці, 2015. 509 с.

Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія Полтава: Довкілля. Київ, 2012. 844 с.

Altmann G. Modelling diversification phenomena in language. Diversification Processes in Language: Grammar. Hagen: Margit Rottmann Medienverlag, 1991. S. 33–46.

Auch zwischen Wien und Athen ist 2020 nicht 2015. URL: https://www.faz.net/aktuell/politik/ausland/migration-auch-zwischen-wien-und-athen-ist-2020-nicht-2015-16673230.html

Duden Onlinewörterbuch. URL: https://www.duden.de

Fleischer W. Kommunikativ-pragmatische Aspekte der Wortbildung. Sprache und Pragmatik: Lunder germanistische Forschungen. 1979. №48. S. 317–329.

Haken H. Beiträge zur Geschichte der Synergetik: allgemeine Prinzipien der Selbstorganisation in Natur und Gesellschaft. Wiesbaden: Springer Spektrum, 2016. 328 S.

Hat die AfD in Hanau mitgeschossen? Die deutsche Politik sucht nach Erklärungen für den Anschlag. URL: https://www.nzz.ch/international/hat-die-afd-in-hanau-mitgeschossen-die-deutsche-politik-sucht-nacherklaerungen-fuer-den-anschlag-ld.1541933

Köhler R. Zur linguistischen Synergetik: Struktur und Dynamik der Lexik. Bochum: Studienverlag Brockmeyer, 1986. 200 S.

Löbner S. 2015. Semantik: Eine Einführung. 2., aktualisierte und stark erweiterte Aufl. Berlin/Boston: Walter de Gruyter. 462 S.

Maineke E. Das Substantiv in der deutschen Gegenwartssprache. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER, 1996. 496 S.

Meindl C. Methodik für Linguisten : Eine Einführung in Statistik und Versuchsplanung. Tübingen: Narr Francke Attempto Verlag, 2013. 302 S.

Polenz P. Deutsche Satzsemantik. Berlin–New York: Walter de Gryeter, 2012. 389 S.

Schwarz-Friesel M. Einführung in die Kognitive Linguistik. 2. überarbeitete Aufl. Tübingen und Basel: Francke Verlag, 1996. 238 S.

Serebrennikow B. A. Allgemeine Sprachwissenschaft: Die innere Struktur der Sprache: in drei Bänden. München–Salzburg, 1975. Bd. II. 521 S.

Whorf B. L. Sprache, Denken, Wirklichkeit: Beiträge zur Metalinguistik und Sprachphilosophie / hrsg. von B. L. Whorf und übers. von P. Krausser. Reinbek bei Hamburg: Rowohlt, 1963. 157 S.

Zipf G. K. Human behavior and the principle of least effort. Cambridge: Addison–Wesley, 1949. 573 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-26

Як цитувати

Дребет, В. В. (2024). СКЛАДНІ ІМЕННИКИ-НОВОТВОРИ З МОНОСЕМІЧНИМ СКЛАДНИКОМ-ДОМІНАНТОЮ У СТРУКТУРІ РЕЧЕННЯ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ: СИНЕРГЕТИКА МІНІМІЗАЦІЇ ЗУСИЛЬ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (208), 149–156. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-20