ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТ-МЕМІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-13Ключові слова:
абревіатури, фіксовані вирази, інтернет-мем, мова-зображення-текст, лексика, LOLspeak, метафори, орфографіяАнотація
Системи Інтернет-комунікації, окрім традиційних вербальних засобів, використовують невербальні, такі як смайли, GIF-файли та меми. У статті зазначається, що інтернет-меми стали невід’ємною частиною сучасної онлайн-культури. Їх лексичні особливості відіграють важливу роль у зростанні популярності цих унікальних новоутворень, які можуть бути у вигляді комбінації зображень і тексту. Вони часто стають вірусними й швидко поширюються як імідж і/або простий текст, і які швидко видозмінюються. Опис терміна мем можна знайти в багатьох дослідженнях різних авторів як синтез оновлених характеристик концепції мему. Поняття мемів походить від визначення Докінза про біологічну структуру, яка є вірусною й швидко розповсюджується, але інтернет-меми мають певні властивості пов’язані зі способом передачі та швидкістю реплікації. З розширенням комп’ютерної комунікації та швидким зростанням інтернет-форумів, чатів, блогів і соціальних мереж з’явився термін мем як нова форма спілкування в Інтернеті. У статті досліджуються лексичні властивості мемів пов’язані із загальним розвитком вокабуляру, який відображає зміни в загальному розвитку сучасних мов і є цікавим явищем для дослідження інтернет-лінгвістикою. Велика кількість досліджень щодо лексичної природи мемів як елемента розвитку мови Інтернету дозволяє розглянути різні інтерпретації концепції мемів, включаючи вивчення прикладів мемів, таких як мелодії, ідеї, символи, фрази, зображення тощо. У роботі ми розглядаємо можливість застосування поняття тексту до опису інтернет-мемів як лексичного елемента. Мова інтернет-мемів часто є узгодженим відображенням поточних діалектних моделей і може включати сленг, діалектні віріації, а також нещодавно створені слова та вирази. Слід зазначити, що лексичні особливості інтернет-мемів тісно пов’язані з певним історичним періодом. Вивчення цих історичних умов розвитку мемів є важливою для їх розуміння та відтворення. Інтернет-меми часто використовують спеціальні фонетичні структури, які можуть містити незвичні слова та вирази або змінювати існуючі вирази. Лексика мемів є цікавим феноменом для вивчення як складова розвитку лінгвістичної та онлайн-культури, який підкреслює здатність мови до постійних змін і коригувань.
Посилання
Bauckhage C. Insights into internet memes. In proceedings of the international AAAI conference on web and social media vol. 5, no. 1. P. 42–49.
Baym N. Personal connections in the digital age. Polity press. 2010. 196 p.
Blackmore S. The meme machine. Oxford University Press, 1999. 288 p.
Buchel B. Internet memes as means of communication. Brno : Masaryk University, 2012.
Castaño Díaz C. M. Defining and characterizing the concept of internet meme. Ces psicología, 2013. No. 6(2). P. 82–104.
Corpus of online discussions for research into linguistic memes / D. Freitag et al. Web as corpus workshop (WAC7). 2012. No. 14. P. 14–22.
Culturally-Embedded visual literacy / Y. Wang et al. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction. 2019. Vol. 3, CSCW. P. 1–24. URL: https://doi.org/10.1145/3359170 (date of access: 22.01.2024).
Dawkins R. The selfish gene. Oxford Landmark Science, 1989. 463 p.
De Beaugrande R., Dressler W. Introduction to text linguistics. New York : NY: Routledge, 1996. 243 p.
Dennett D. C. Darwin's Dangerous Idea. The sciences. 1995. Vol. 35, no. 3. P. 34–40. URL: https://doi.org/10.1002/j.2326-1951.1995.tb03633.x.
Fetzer A. Textual coherence as a pragmatic phenomenon. The cambridge handbook of pragmatics / ed. by K. Allan, K. M. Jaszczolt. Cambridge. P. 447–468. URL: https://doi.org/10.1017/cbo9781139022453.024.
Heylighen F., Chielens K. Evolution of culture, memetics. Encyclopedia of complexity and systems science. New York, NY, 2009. P. 3205–3220. URL: https://doi.org/10.1007/978-0-387-30440-3_189.
Knobel M., Lankshear C. A new literacies sampler. New York : NY : Peter Lang, 2007. 177 p.
Kulkarni A. Internet meme and political discourse: a study on the impact of internet meme as a tool in communicating political satire. SSRN electronic journal. 2017. URL: https://doi.org/10.2139/ssrn.3501366.
Multimodal emoji prediction / F. Barbieri et al. Proceedings of the 2018 conference of the north american chapter of the association for computational linguistics: human language technologies, volume 2 (short papers), New Orleans, Louisiana. Stroudsburg, PA, USA, 2018. URL: https://doi.org/10.18653/v1/n18-2107.
Olesen M. Survival of the mediated: speech, the printing press and the internet as selection mechanisms in cultural evolution. Museum Tusculanum. 2009. P. 1–11.
Osterroth A. Das Internet-Meme als Sprache-Bild-Text. IMAGE. Zeitschrift für interdisziplinäre Bildwissenschaft. 2015. No. 11. P. 26–46.
Paradowski M. B., Jonak Ł. Diffusion of linguistic innovation as social coordination. Psychology of language and communication. 2012. Vol. 16, no. 2. P. 131–142. URL: https://doi.org/10.2478/v10057-012-0010-z.
Shifman L. Memes in a digital world: reconciling with a conceptual troublemaker. Journal of Computer-Mediated Communication. 2013. Vol. 18, no. 3. P. 362–377. URL: https://doi.org/10.1111/jcc4.12013.
Shubeck K., Huette S. Predicting meme success with linguistic features in a multilayer backpropagation network. Proceedings of the annual meeting of the cognitive science society. 2015. P. 2182–2187.
Sperber D. Explaining culture: a naturalistic approach. Oxford: Blackwell, 1996. 175 p.
Van Dijk T. Discourse and context: a sociocognitive approach. Cambridge, UK : Cambridge University Press, 2008. 283 p.
Visual dialog / A. Das et al. IEEE transactions on pattern analysis and machine intelligence. 2019. Vol. 41, no. 5. P. 1242–1256. URL: https://doi.org/10.1109/tpami.2018.2828437.
