НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЕКЗОТИЧНИХ НОВЕЛАХ ПРОСПЕРА МЕРІМЕ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-9

Ключові слова:

література «місцевого колориту», національний характер, ідентичність, фольклор, новела

Анотація

Проблема ідентичності стала предметом уваги філософів, соціологів, психологів та літературознавців. В сучасних умовах глобалізації погляди на цю дефініцію дещо змінюються, але особлива увага зосередилася на понятті «національна ідентичність» як одному із пріоритетних факторів збереження та розвитку націй. Сьогодні в умовах російської агресії особливої актуальності набуває ця проблема. Загальновідомо, що література є важливим джерелом формування національної ідентичності. У статті проаналізовано новелістику французького письменника Проспера Меріме. У рамках статті розглянуто не тільки його досвід літератора, а й історика-дослідника. Наслідком багаторічного вивчення історичних джерел П. Меріме стало створення цілого ряду спеціальних археологічних та історичних розвідок, серед яких є роботи, присвячені історії України, зокрема есе «Богдан Хмельницький» та «Українські козаки та їхні останні гетьмани». На матеріалі екзотичних новел П. Меріме розкриває національні звички, цікавиться легендами та фольклором різних народів. Так, в основу новели «Матео Фальконе» покладено драматичний сюжет, де головний герой, керуючись неписаними законами свого народу, вбиває власного сина. Предметом художнього дослідження у творі «Вовкулака» стало життя невеликої етнічної групи жемайтів (жмудь). Це класичний готичний твір з елементами надприродніх жахів, де автор розглядає містичну основу національного. Новела Меріме «Таманго» розповідає про життя напівдикого африканського племені, вона створена під впливом європейського аболіціоністського руху, одвічний двобій природи і цивілізації покладений в основу твору. Отже, літературна географія П. Меріме достатньо широка, у рамках літератури «місцевого колориту» він досліджує важливий аспект національної ідентичності – національний характер та звертається до міфології як визначальної складової етнокультурної парадигми. Цікавиться французький класик фольклорними та міфологічними джерелами, які розкривають психологічні глибини народної ментальності, персонажі його новелістики – це сильні, цілеспрямовані особистості.

Посилання

Анісімова Л. Американська література: від витоків до доби реалізму : навч. посіб. для студентів. К., 2023. 124 с.

Донченко Л.О. Художні моделі національної ідентичності: Монографія. К.: КНТ, 2014. 220 с.

Меріме П. Блакитна кімната та інші оповідання. Львів, 1932. 115 с.

Меріме П. Матео Фальконе. URL: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=2036. Дата звернення 10.01.2024

Накашидзе І. До питання про теорію національної ідентичності у літературі діаспори. Збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю „Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті“, 11-12 червня 2020 року. Львів : Друкарня Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 2020. С. 137–139.

Перетята О. Проблема національної ідентичності в українській дитячий літературі кінця ХХ – початку ХХ1 століття в естетичному та психологічному дискурсах. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Сер. : Філологія. Літературознавство. 2011. Т. 168, Вип. 156. С. 98–103.

Рахнянський В.В. Модель формування етнічної ідентичності в літературі чикано: варіант Ричарда Родрігеса [Текст] : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.04; Київ. нац. лінгвіст. ун-т. Київ, 2019. 215 с.

Урись Т. Художня література як джерело формування національної ідентичності у культурній парадигмі розвитку особистості // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівськиий збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2021. № 35. Том 5. С. 183–190.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-26

Як цитувати

Вечірко, О. Л. (2024). НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЕКЗОТИЧНИХ НОВЕЛАХ ПРОСПЕРА МЕРІМЕ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (208), 72–77. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-9