ФЕМІНІТИВИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СУСПІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ СЬОГОДЕННЯ

Анотація

Будь-які соціальні зміни, які відбуваються в суспільстві, впливають на мову, що свідчить про її динамічність і соціальну чутливість. Мова – це система, що безперервно перебуває в процесі зміни, постійно модифікується та швидко і своєчасно реагує на потреби суспільства та підлаштовується під них. Про це свідчить зростаюча кількість запозичених слів та неологізмів у нашій мові, що дає нам можливість в разі потреби позначати нові явища та предмети, Такі зміни призводять і до зростання в сучасному мовленні кількості фемінітивів. Фемінітиви властиві українській мові як системі, їх уживання закономірне. Це не данина моді, як часто вважають. Процес впровадження фемінітивів у наше повсякденне мовлення досить складний і неоднозначний, він провокує бурхливі дискусії як серед мовознавців, так і серед людей, далеких вивчення мов, тож і ставлення суспільства до фемінітивів, їх уживання в усному й писемному мовленні є неоднозначним. Все ж лінгвіст/к/и також наводять вагомі мовні аргументи на користь використання фемінітивів, зокрема наголошуючи на тому, що в українській мові фемінітиви існували здавна – вони є і в Словнику Б. Грінченка, і в «Словнику української мови» в 11 томах – а це ще початок XX століття. Саме тому підвищується актуальність даного питання. Фемінітіви – це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду (які зазвичай використовуються до всіх людей незалежно від їхньої статі): професор – професорка, письменник – письменниця, актор – акторка. Трансформаційні процеси, пов’язані з демократизацією та розвитком суспільства, супроводжуються необхідністю формування ґендерної культури, яка полягає в усвідомленнірівності між чоловіком і жінкою та посиленні ролі жінки в суспільному житті. Активне творення і вживання фемінітивів на сучасному етапі – це відновлення питомої мовної ознаки. Загальні найменування осіб чоловічої і жіночої статей є найбільш активною й динамічною категорією слів української мови. Вона швидко, безперервно й прогресивно розвивається, перебуваючи у великій залежності від позамовних чинників. На сучасному етапі суспільного й мовного прогресу категорія фемінітивності перебуває в стані активного розвитку. однак частіше вони з’являються в усному мовленні (диктори, ведучі заходів) та в засобах масової інформації.