КОНЦЕПЦІЯ ХАРАКТЕРУ МОЛОДОЇ ЛЮДИНИ В АНГЛІЙСЬКІЙ І ФРАНЦУЗЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ XIX СТОЛІТТЯ

Анотація

ХІХ століття позначилося глибокими якісними змінами у житті всього людства. Процес становлення у Європі нового демократичного суспільства проходив дуже складно, зокрема у Франції він супроводжувався гострими, кровопролитними конфліктами у суспільстві, в Англії відбувалася своя революція, набагато тихіша, але не менш трагічна, революція індустріальна. Вмирала «green wood’s England» (Англія часів зеленого лісу) і народжувалася «workshop of the world» (майстерня світу). У такому суспільно-політичному контексті характери молодих людей багатьох художніх творів ХІХ століття несуть у собі настрої зневіри, тривоги, світової скорботи. Письменники намагалися зрозуміти суперечливу сутність молодої людини, домінанти її характеру. Аналізуючи поему Дж. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда», романи Ф. Стендаля «Червоне і чорне» та О. де Бальзака «Батько Горіо», ми дослідили типологію й еволюцію художнього образу молодої людини, що формується у національних культурах ХІХ століття. Так, сформований майже два століття тому в англійській літературі тип байронічного героя залишається актуальним і досі, оскільки байронічні ремінісценції (розчарованість, розгубленість, зневіра) визначають особливості характеротворення героїв літератури і ХХ, і ХХІ століть. Реалії сьогодення засвідчують, що число таких людей у суспільстві значно збільшилося, оскільки на фоні сучасних процесів глобалізації особистість не відчуває власної значущості, обраності, неповторності. Герой англійського романтика Дж. Байрона – молода людина, котра щойно вступає в життя із властивою філософією дендизму, але, стверджуючи свободу індивіда та волю як головні засади існування, відчуває скорботу всього світу, загальну невлаштованість людства, його заклики надихають, він прагне оновлення життя. Дещо іншими постають характери Жульєна Сореля й Ежена Растіньяка, які для «завоювання світу» засобом здійснення своїх честолюбних домагань обирають лицемірство і, зрештою, філософія пристосуванства стає сенсом їхнього життя, буржуазне суспільство прирікає молоду людину на відмову від ілюзій, формуючи характер аморальної та цинічної особистості.