СМАК У ТЕКСТІ Й ПОЗА ТЕКСТОМ: ЕСТЕТИЧНИЙ ТА ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-205-19Ключові слова:
смак, естетика, літературознавство, Д. Юм, В. Винниченко, мистецтво.Анотація
Стаття присвячена вивченню поняття естетичного смаку, що є беззаперечним і вагомим чинником формування людської культури. Зважаючи на багатогранність і складність його прояву, розглянуто взаємозв’язок між їжею, культурою та суспільством. Звернено увагу на те, що їжа є потужною ознакою соціального становища і етнічної приналежності людини, може багато «розказати» про її сімейні стосунки, ґендер, міграцію, засвоєння чи опір культурним феноменам. Розглянуто історичні аспекти формування та функціонування смаку, проаналізовано найбільш знакові та еволюційні уявлення про смак в контексті філософії та мистецтва. Акцентовано увагу на теоріях Ф. Хатчесона, О. Джерарда, А. Елісона, І. Канта. Окремо виділено працю Д. Юма «Про норми смаку», у якій прописані рекомендації як абстрагуватися від «тиску» обставин, середовища, моральності, релігійності, раціоналізму, скептицизму, моди і заздрості та систематизувати мистецькі смаки. Проведено паралелі між смаком і красою, красою і користю, потворним і красивим. Проаналізовано основні тези «Теорії естетики» Т. Адорно та «Естетики потворного» К. Розенкранца. З’ясовано, що основним критерієм аналізу мистецького твору виступає не естетичний смак, а його особлива модифікація – художній смак. Доведено, що людські смаки суттєво змінює історія, контекст і світогляд. Так у ХVІІІ ст. смако-естетичні теорії знаходилися на піку популярності, пізніше авторитет Ніцше з його закликом до переоцінки всіх цінностей відкинув питання смаку на маргінальні позиції, а постмодерн зробив смак потужним важелем споживчого маніпулювання і переніс його у область нейромаркетингу. Проте, як і колись, так і тепер смак залишається важливим культуроформуючим фактором людства, дзеркалом епохи і показником індивідуального рівня осягнення дійсності. Зроблено висновок, що естетичний смак – це чуттєва та розумова оцінка навколишнього світу й мистецтва, продиктована потребами, інтересами і світоглядом людини. Він залежить від цілого комплексу культурних цінностей, духовних орієнтирів, рівня соціалізації та індивідуального вибору особистості.
Посилання
Адорно Т. Теорія естетики. Київ : Основи, 2002.
Башманівська Л.А. До проблеми формування художніх смаків студентів. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2003. С. 230–232.
Винниченко В. Краса і сила. Київ : Дніпро, 1989.
Вольтер. Естетика. Статті. Листи, судження. Упорядкування, вступна стаття та коментар В. Бахмутського. Переклад Л. Зоніної та М. Наумова. Київ, 1974.
Енциклопедія сучасної України / за ред. І.М. Дзюби. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014, Т. 15 : Кот-Кузь. 6. Гапоненко М. Німецька мова має присмак осені. Інтерв’ю з Валерією Радзієвською. Gazeta.ua, 21 березня 2013. URL: https://rozmova.wordpress.com/2013/04/12/marana-haponenko/.
Юм Д. Про норму смаку. В кн.: Історія естетики. Пам’ятки світової естетичної думки: у 5 т. Київ : Наук. думка, 1976. Т. 2. естетичні вчення XVII-XVIII ст., за ред. М. Ф. Овсяннікова, 140–158. Москва : Мистецтво, 1964. С. 140–158.
Bloom, P. How pleasure works: The new science of why we like what we like. W W Norton & Co, 2010.
Bourdieu, Pierre. Distinction: A social critique of the judgement of taste. Harvard university press, 1984.
Dickey, George. A Century of Taste: A Philosophical Odyssey of Eighteenth-Century Taste, New York: Oxford University Press, 1996.
Douglas, M. «Deciphering a Meal. Source: Daedalus». Myth, Symbol, and Culture 101, № 1, (Winter 1972): 61–81. URL: https://www.jstor.org/stable/20024058.
Leslie, C. R. Memoirs of the Life of John Constable: Composed Chiefly of His Letters. Cornell University Press, 1980.
Mann, A. «Sensory science research on taste. An ethnography of two laboratory experiments in Western Europe». Food and Foodways 26, № 1 (Winter 2018): 1–17. URL: https://doi.org/10.1080/07409710.2017.1420352.
Rosenkranz, K. Aesthetics of Ugliness. A Critical Edition. Translated by Andrei Pop and Mechtild Widrich. Bloomsbury, 2015.
Vercelloni, L. The invention of taste: A cultural account of desire, delight and disgust in fashion, food and art. Routledge, 2016.
Von Hoffmann, V. From gluttony to enlightenment: the world of taste in early modern europe. University of Illinois Press, 2016. URL: http://www.jstor.org/stable/10.5406/j.ctt1kc6hq2.
Wilde, Oscar. Art and the Handicraftsman. Essays and Lectures. London : Methuen and Co., 1908.
