ПРАГМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ МОВНИХ ЗАСОБІВ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ЮРИДИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню прагматичних функцій мовних засобів у сучасному англомовному юридичному дискурсі. Метою статті є виявлення прагматичних функцій лексичних, граматичних, синтаксичних і дискурсивних мовних засобів у сучасному англомовному юридичному дискурсі, визначення особливостей їх реалізації в законодавчих і судових текстах, а також встановлення їхньої ролі у формуванні нормативності, аргументативності та інтерпретаційного потенціалу юридичної комунікації. Матеріалом дослідження стали англомовні нормативно-правові та судові документи, відібрані з офіційних електронних правових ресурсів EUR-Lex, UK Legislation, United States Code та історичного корпусу The Old Bailey Proceedings Online загальним обсягом понад 1 млн слововживань. У дослідженні використано дискурс-аналіз, прагмалінгвістичний, функціонально-стилістичний, контекстуальний, описовий та елементи кількісного аналізу. Установлено, що прагматичний потенціал сучасного англомовного юридичного дискурсу реалізується через взаємодію юридичної термінології, деонтичної модальності, дефінітивних конструкцій, пасивних синтаксичних моделей, складнопідрядних речень, мовленнєвих актів, інтертекстуальних зв’язків і жанрово зумовлених дискурсивних стратегій. Визначено, що юридична термінологія забезпечує точність і професійну однозначність номінації, модальні конструкції виражають обов’язковість, дозволеність, заборону та юридичну відповідальність, синтаксичні структури формують логіку нормативного припису й умови його застосування, а дискурсивні засоби забезпечують аргументацію, інтерпретацію та легітимацію правових рішень. З’ясовано, що реалізація прагматичних функцій безпосередньо залежить від жанру юридичного тексту: у законодавчих актах домінують регулятивна, директивна, дефінітивна та прескриптивна функції, тоді як судовий дискурс характеризується переважанням аргументативної, оцінної, інтерпретаційної та декларативної функцій. Результати дослідження розширюють сучасні уявлення про мовну організацію англомовного юридичного дискурсу та можуть бути використані у подальших дослідженнях юридичної лінгвістики, прагмалінгвістики, дискурсології, функціональної стилістики, корпусної лінгвістики й перекладознавства