ІНТЕРАКЦІЯ В ДІАЛОГІЧНОМУ ПЕРЕКЛАДІ: ФУНКЦІЇ ПЕРЕКЛАДАЧА

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування та систематизацію функціоналу усного перекладача як активного координатора й ко-конструктора смислу в процесі тріадичної інтеракції у діалогічному перекладі (ДП). Підкреслено, що ДП у медичній, юридичній та соціальній сферах докорінно відрізняється від моно- логічного конференц-перекладу очною взаємодією віч-на-віч і спільним творенням дискурсу. За інтерак- ційним і технічним форматом ДП охоплює переклад у сфері державних послуг і громадський переклад, які відбуваються в інституційно-соціальному контексті надання перекладацьких послуг. Спираючись на синтез концепцій інтеракційної компетенції, конверсаційного аналізу та моделі тріадичної взаємодії, розроблено типологію функцій перекладача, яка охоплює вербальний і невербальний рівні комунікативної діяльності. На вербальному рівні виокремлено чотири взаємопов’язані функції усного перекладача в ДП: трансля- ційну, координатора розмови (регулятивно-диспетчерську), корекційно-фасилітативну, соціопрагматичної та міжкультурної медіації. Трансляційна функція забезпечує базову координацію через міжмовне відтворення реплік первинних комунікантів за допомогою системи реплік-відповідників (renditions). Функція координа- тора розмови (регулятивно-диспетчерська) трансформує канонічну двосторонню модель чергування реплік, перетворюючи фахівця на регулятора черги та розширюючи суміжні пари. Корекційно-фасилітативна функ- ція реалізує механізми виправлення комунікативних збоїв (repair) шляхом перепитування, формулювань та ініціювання латеральних секвенцій (side-sequences). Функція соціопрагматичної та міжкультурної медіації спрямована на подолання асиметрії влади, соціокультурних лакун і балансування статусних розбіжностей за допомогою метакомунікативних неперекладних реплік (non-renditions). Невербальний рівень представлено функціями мультимодального та психоемоційного (само-)контролю. Перша реалізується через синхронне залучення тілесних семіотичних ресурсів (динаміки погляду, жестів, проксемічного розташування), що оптимізує зоровий контакт і запобігає накладанню мовлення. Друга функ- ція ґрунтується на макростратегії емоційного контейнерування, яка дає змогу витримувати високий рівень афекту, агресії чи травматичного досвіду, знижувати ризики вторинної травматизації та зберігати когнітивну стійкість. Розроблена типологія функцій уможливлює комплексний аналіз інтеракційної й мультимодальної ефективності тріадичного спілкування та окреслює вектори дидактичної підготовки усних перекладачів у діалогічному перекладі в інтрасоціальній сфері.