МОВНА ГРА ЯК ЗАСІБ ТВОРЕННЯ ГУМОРУ В ЯПОНСЬКІЙ МАНЗІ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті досліджується мовна гра як засіб творення гумору в японських коміксах манґа на прикладі першого тому коміксу Кохея Хорікоші 「僕のヒーローアカデミア」боку но хiро. академіа/ (2014). Актуальність роботи зумовлена зростанням інтересу до японської культури, зокрема її попкультурного сегмента, а також складністю передачі мовної гри при перекладі українською мовою. Метою дослідження є виявлення основних механізмів створення комічного ефекту, його аналіз та визначення стратегії перекладу таких елементів тексту. В роботі розглянуто поняття «гумор» та «мовна гра» в сучасній лінгвістиці, зокрема підходи до їх трактування як динамічних комунікативних явищ. Встановлено, що сприйняття гумору залежить від індивідуальних когнітивних, культурних та психологічних характеристик реципієнта. Особливу увагу приділено специфіці японського гумору, що часто реалізується через гру слів, каламбури, інтертекстуальні посилання, ономатопеї як спосіб передачі мовної гри на фонетико-графічному рівні, а також використання запозиченої лексики – ґайрайґо. Проаналізовано приклади мовної гри на лексико-семантичному, прагматичному, ситуативному рівнях. Виявлено, що мовна гра не завжди має комічний характер – виконує не лише гумористичну, а й стилістичну та смислотворчу функції. У перекладознавчому аспекті визначено основні труднощі передачі мовної гри, зокрема втрату акценту, фонетичних та культурно зумовлених елементів, а також розглянуто можливі перекладацькі стратегії, серед яких транслітерація, адаптація, еквівалентний переклад. Варіанти перекладу залежать не лише від контексту, але також від особистого вибору перекладача. Отримані результати можуть бути використані у подальших дослідженнях японського гумору та перекладу манґи.