НАРОДНА КАЗКА, ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА І ФЕНТЕЗІ ЯК СПОРІДНЕНІ ЖАНРИ

Анотація

У статті розглянуто проблему спорідненості жанрів народної казки, літературної казки та фентезі в контексті їхнього історичного розвитку й поетикальних особливостей. Визначено їхні спільні риси, художні функції та відмінності у структурі, поетиці та світоглядних засадах. Метою дослідження є виявлення спільних рис між цими жанрами, а також з’ясування еволюції казкового мислення від фольклорної традиції до сучасних форм фантастичної літератури. Зазначено, що народна казка є одним із найдавніших жанрів усної народної творчості, який сформував базові моделі сюжетів, образів і мотивів, що згодом стали основою для розвитку літературної казки та жанру фентезі. У науковій розвідці проаналізовано особливості народної казки, її колективне авторство, формульну композицію, архетипність персонажів, простоту сюжетної структури та використання традиційних мовних формул. У статті підкреслено, що літературна казка, на відміну від фольклорної, має визначене авторство і відзначається індивідуальною художньою манерою. Вона характеризується більш розвиненою системою персонажів, ширшим тематичним діапазоном та поєднанням фантастичних елементів із відображенням реалій суспільного життя. Окрема увага була приділена розвитку англійської літературної казки від її початків у XIX столітті та її внеску у формування жанрових моделей сучасного фентезі. Досліджено генетичний зв’язок літературної казки з жанром фентезі, який виник у ХХ столітті та набув поширення в сучасній культурі. Підкреслено, що фентезі розвиває традиції казки й міфу, проте відзначається створенням вигаданих світів із власними законами, історією та системою персонажів. Спільними рисами досліджуваних жанрів є наявність архетипних образів, мотивів подорожі й випробування героя, боротьби добра і зла, використання магічних предметів і надприродних істот. Зроблено висновок, що народна казка, літературна казка та фентезі утворюють єдину еволюційну лінію розвитку казкового світобачення: від колективної усної традиції до індивідуальної авторської творчості та складних художніх всесвітів сучасної літератури.