ТРАНСФОРМАЦІЯ ДИСКУРСУ СЕНСАЦІЙНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В «БАГРЯНІЙ ЛІТЕРІ» НАТАНІЕЛЯ ГОТОРНА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-217-22Ключові слова:
Натаніел Готорн, «Багряна літера», Американський Ренесанс, популярна культура, сенсаційна література, Друге велике пробудження, пуританізмАнотація
У представленій статті розглядається роман Натаніеля Готорна «The Scarlet Letter» у контексті його складної взаємодії з дискурсом популярної сенсаційної літератури США середини ХІХ століття. Автор пропонує переосмислити традиційне бачення цього твору як ізольованого шедевра «високого» романтизму, аналізуючи його як художній відгук на соціокультурні виклики епохи Другого великого пробудження. Дослідження демонструє, що вибір Готорном сюжету про перелюб священика не був випадковим реверансом у бік минулого, а прямою апеляцією до актуальних страхів тогочасного американського суспільства перед моральною розпустою нових релігійних сект.Особлива увага приділяється тому, як популярна преса та «низькі» жанри того часу (зокрема твори Марії Монк та Джорджа Ліппарда) формували образ демократичної церкви як осередку сексу-льної вседозволеності та релігійного екстазу, підсиленого вживанням алкоголю. Автор доводить, що Готорн використовує «історичні декорації» пуританського Сейлема як контрастний фон: суворість XVII століття слугує інструментом критики аморальності сучасної йому Америки. Через порівняння «старозавітних» духовних засад із нестримним релятивізмом середини ХІХ сторіччя письменник намагався повернути суспільну значущість інститутам шлюбу та родинних цінностей.У статті проаналізовано феномен читацької рецепції, який виявив глибоку прірву між дидактичними намірами митця та потребами масової аудиторії. Наведені статистичні дані (35 тисяч проданих примірників «Багряної літери» проти 700-тисячних тиражів сенсаційних бестселерів) свідчать про те, що тогочасний читач віддавав перевагу відвертим описам гріхів без морального осуду, що пропонувала масова література. Завершує дослідження аналіз пізньої творчості Готорна, зокрема роману «The Marble Faun», який трактується як остання спроба автора знайти опору в традиційному католицизмі для упокорення «дикунства» американського релігійного простору. Стаття підкреслює, що саме занурення у стихію популярної культури дозволило Готорну створити твір, який, попри комерційний програш тогочасним «таблоїдним» романам, став найглибшою рефлексією над парадоксами національного духу.
Посилання
Marriott S. Transatlantic Sensationalism. Newark : University of Delaware Press, 2005. 280 p.
Reynolds D. S. Beneath the American Renaissance: Popular Culture and Subculture in the Age of Emerson and Melville. Cambridge, Massachusetts : Harvard University Press, 1988. 656 p.
Tompkins J. Sensational Designs: The Cultural Work of American Fiction, 1790-1860. New York : Oxford University Press, 1985. 236 p.
Hawthorne N. The Scarlet Letter: A Romance. Boston : Ticknor, Reed and Fields, 1850. 322 p.
Fuller R. C. Spiritual, but not Religious: Understanding Unchurched America. New York : Oxford University Press, 2001. 224 p.
Monk M. Awful Disclosures of Maria Monk, as Exhibited in a Narrative of Her Sufferings. New York : Howe & Bates, 1836. 232 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
