КАРНАВАЛІЗОВАНИЙ СВІТ РОМАНУ МА ЦЗЯНЯ «КИТАЙСЬКА МРІЯ»: ДЕКОНСТРУКЦІЯ ІДЕОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ

Анотація

У статті здійснено аналіз роману відомого китайського письменника-дисидента Ма Цзяня «Китайська мрія» (2018) в аспекті карнавальної поетики та специфіки художньої деструкції політичних ідеологем. Актуальність дослідження зумовлене проблематикою текстів Ма Цзяня, який порушує питання пам’яті, історичної травми, ідеологічного утопізму, тоталітарного реваншу, які упродовж останніх десятиліть залишаються в центрі уваги світової гуманітаристики. Мета роботи полягає у виявленні особливостей деконструкції ідеологічного дискурсу сучасного Китаю в романі Ма Цзяня «Китайська мрія» шляхом аналізу художніх прийомів моделювання карнавального світу. Основна увага приділяється образу головного героя, партійного бюрократа Ма Даоде, чия моральна розбещеність та внутрішня порожнеча слугують засобом викриття ерозії сучасного бюрократичного середовища. У дослідженні детально проаналізовано сценографію нічного клубу «Хунвейбін», де сакральні символи Культурної революції поєднуються з простором комерціалізованої тілесності. Таке зіткнення високого ідеологічного міфу з низькою реальністю визначається як прояв гротескної поетики, що створює ефект «тривожної єдності» несумісних елементів. На основі теорій Ж. Дерріди та М. Голквіста доведено, що Ма Цзянь використовує карнавальну інверсію та пародіювання для деконструкції усталених ієрархій та бінарних опозицій. З допомогою кітчевого цитування та гротескної поетики авторитетний політичний дискурс редукується до рівня симулякрів, позбавлених первісного етичного змісту. Також приділено увагу аналізу композиції вибраного розділу, побудованій за принципом монтажу фрагментів реальності, спогадів та потоку свідомості, що підсилює відчуття гротескного марення. Окремо розглянуто роль історичних алюзій та іронії як механізму семантичного подвоєння, що пов’язує минулий досвід із сучасною політичною реальністю. У висновках підкреслюється, що твір постає як форма художнього спротиву нав’язаній державою «амнезії», наголошуючи на важливості віднайдення історичної правди для подолання колективних травм.