МІЖ ОБСТРІЛАМИ ТА РЯДКАМИ: ЖІНОЧИЙ ДОСВІД ВІЙНИ У ЩОДЕННИКОВИХ ЗАПИСАХ

Анотація

У статті комплексно досліджено наративи війни та поетику жіночих воєнних щоденників як специфічного різновиду сучасної еґо-літератури (на матеріалі видань Г. Горицької, В. Бурлакової, Л. Долик). Об’єктом наукового інтересу стали записи двох військовослужбовиць та цивільної авторки, у яких зафіксовано межовий досвід під час російсько-української війни. Дослідниці проаналізували зміст і форму нотаток крізь призму жанрових канонів, виокремивши сталі та новонабуті ознаки щоденника. Встановлено, що записи Г. Горицької та Л. Долик ґрунтуються на класичних вимогах жанру: щоденній фіксації подій у теперішньому часі, ефекті присутності, обов’язковому датуванні, хронологічному та лінійному викладі та нарації від першої особи. Тексти характеризуються правдивістю, щирістю й сповідальністю. Разом із тим спостерігаються певні відхилення від жанрового канону: у Г. Горицької авторська оповідь переплітається з монологами інших героїв, у Л. Долик трапляються ретроспективні екскурси. За принципом ретроспективної нарації (нелінійного розгортання подій) створено щоденник В. Бурлакової: така інверсивна наративна стратегія допомагає деталізувати події. На думку дослідниць, ці елементи свідчать про гібридну природу та модернізазацію сучасного щоденника. Особливу увагу приділено репрезентації війни у жіночих щоденниках: у Г. Горицької та В. Бурлакової вона постає не лише зовнішньою загрозою, а безпосереднім простором існування, оприявненим через макрорівень загальнодержавних новин та бойових спецоперацій; у щоденнику Л. Долик події «великої» історії і, зокрема, війна розкривається і увиразнюється через приватну «малу» історію родини. У висновках зазначено: щоденники Г. Горицької, В.Бурлакової, Л. Долик – це важливі еґо-документи, які успішно інтегрують приватний досвід у загальнонаціональний історичний контекст російсько-української війни.