ГРАМАТИКАЛІЗАЦІЯ НАПІВМОДАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ У РОЗМОВНОМУ ДИСКУРСІ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНА ВАРІАТИВНІСТЬ (AМE VS BRE)

Анотація

У статті здійснено корпусно-лінгвістичний аналіз процесів граматикалізації напівмодальних дієслів gonna, wanna, gotta у сучасному англомовному розмовному дискурсі з урахуванням лінгвокультурної варіативності американського та британського варіантів англійської мови. Актуальність дослідження зумовлена активним впливом розмовного мовлення, масмедійної та цифрової комунікації на граматичну систему англійської мови, а також необхідністю емпіричного підтвердження міжваріантних відмінностей у функціонуванні граматикалізованих форм. Метою статті є виявлення особливостей граматикалізації напівмодальних дієслів gonna, wanna, gotta, визначення їхніх граматичних і функціонально-семантичних характеристик у розмовному дискурсі та зіставний аналіз їх уживання в американській і британській лінгвокультурах. Емпіричну базу дослідження становлять дані British National Corpus, Corpus of Contemporary American English та NOW Corpus, що забезпечує репрезентативність матеріалу, можливість кількісного аналізу та порівняння різних жанрів і регістрів мовлення. Корпусний аналіз засвідчив, що напівмодальні дієслова виникли внаслідок редукції конструкцій going to, want to, have got to та характеризуються високою частотністю в усному мовленні й неформальних жанрах, залишаючись стилістично маркованими у формальному письмовому регістрі. Встановлено неоднаковий ступінь граматикалізації досліджуваних форм: gonna та gotta демонструють вищий рівень граматичної абстракції, тоді як wanna зберігає елементи лексичної семантики. Лінгвокультурний аналіз показує, що в AmE ці форми є більш частотними й дискурсивно прийнятними, тоді як у BrE вони зберігають чіткішу стилістичну маркованість. Отримані результати підтверджують тісний зв’язок між про