КОНЦЕПТ «ДІМ» У ФРАЗЕОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-216-40

Ключові слова:

фразеологія, мовна картина світу, концепт, паремія, пареміологія

Анотація

У статті досліджено концепт «ДІМ» в англійській та німецькій мовах як через призму фразеологічних одиниць, так і через призму пареміології. З цією метою розмежовано поняття паремій та фразеологізмів. Встановлено, що концепт «ДІМ» є одним з основних та універсальних концептів, адже він супроводжує особистість впродовж усього життя і формує її ключові уявлення та цінності. Як в англомовній, так і в німецькомовній культурах дім є не тільки фізичним простором для проживання, а й символом моралі, духовності, єдності та традицій. Виявлено, що в англійській мові концепт «ДІМ» репрезентується здебільшого лексемами home та house, а в німецькій – Haus та Heim. Словникові одиниці home та Heim мають виразне емоційно забарвлення й асоціюються з почуттями захищеності, затишку, безпеки й приналежності. З іншого боку, лексеми house та Haus позначають фізичний об’єкт – будівлю для проживання. Визначено, що в англійській фразеології концепт «ДІМ» є емоційно насиченим, символізує початкову точку формування людських цінностей і тісно пов’язаний із внутрішнім світом людини. Натомість німецькі фразеологічні одиниці з концептом «ДІМ», окрім того, що передають ідею психологічного комфорту, часто осмислюють дім як простір дисципліни й відповідальності, вони зосереджуються на стабільності, впорядкованості та цінності власного житла. Узагальнено, що в англійській фразеології домінує емоційнооцінний компонент концепту «ДІМ», а у німецькій мовній традиції концепт «ДІМ» характеризується більшою орієнтацією на раціональність. Встановлено, що саме у таких розбіжностях виявляються національно-специфічні риси мовної картини світу. Проаналізовані у ході дослідження англійські та німецькі паремії та фразеологізми засвідчили наявність як повних семантичних відповідників, так і часткових або функціональних еквівалентів з різним ступенем фразеологізації.

Посилання

Пилипенко І. О. Аналіз концепта «HEART / СЕРЦЕ» у фразеологізмах англійської та української мови з погляду ознакового підходу. Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 21. Т. 2. С. 95–100. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.21.2.19

Кольцова О. С. СТРАХ, ГНІВ, СМУТОК як ядерні концепти емоційної картини світу в англійській фразеології. Південний архів (філологічні науки). 2023. № 92. С. 28–34. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-92-3

Салата І. Відображення концепту «BEAUTY» засобами фразеологічних виразів в англійській мові. Молодий вчений. 2021. № 10.1 (98.1). С. 97–100. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-98.1-25

Коваль І. І. Вербалізація концепту SCHÖNHEIT фразеологічними одиницями німецької мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2018. № 37. Т. 2. С. 77–80.

Бєлозьорова Ю. Концепт «ЧИСЛО» в німецькомовних пареміях: Лінгвокультурологічний аналіз. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2019. Вип. 175. С. 569–573.

Панченко О. І. Концепт «ЖИТЛО» в англійській сучасній фразеології. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. 2021. Т. 32 (71). № 6 Ч. 1. С. 169–173. DOI:

https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.6-1/30

Маєвська К., Анісімова А. Вербалізація концепта WОRK в англійській фразеологічній картині світу: мультилінгвальний аспект. Universum. 2023. № 2. С. 128–132.

Ifversen J. About Key Concepts and How to Study Them. Contributions to the History of Concepts. 2011.Vol. 6 (1). DOI: 10.3167/choc.2011.060104.

Пареміологія. Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/article-884673 (дата звернення: 21.01.2026).

Здіховська Т.В. Паремії як компонент фразеології в прозі Б. Лепкого й У. Самчука. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. 2014. Вип. 4. С. 67–75.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-14

Як цитувати

Рябокучма , Т. О., & Горбаченко , А. Л. (2026). КОНЦЕПТ «ДІМ» У ФРАЗЕОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (216), 290–295. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-216-40