ПОЕТИКА РОМАНУ Л.-Ф. СЕЛІНА «ПОДОРОЖ НА КРАЙ НОЧІ» ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПРЕСІОНІСТСЬКИХ ЗАСОБІВ У РОМАНІ ДЛЯ ЗОБРАЖЕННЯ ТОТАЛЬНОГО НЕГАТИВІЗМУ ПОДІЙ ВІЙНИ

Анотація

Статтю спрямовано на дослідження стильових особливостей роману Луї-Фердінана Селіна «Подорож на край ночі». З огляду на те, що експресіонізм був притаманний антивоєнній літературі доби Першої світової війни, контекст твору спонукає розглядати його крізь призму експресіоністичної естетики. У такому підході роман постає в новому світлі: окреслюються ключові риси експресіонізму в його змісті й формі, на рівні тематики та художніх прийомів. Особлива увага приділяється загостреній антивоєнній проблематиці. Твір насичений абсурдом, приглушеним криком, мотивами приреченості людства, безнадією, болем, полум’ям і смертю. Підвищена емоційна напруга, що виявляється через тривогу, страх, безвихідь, нервове напруження, страждання; фрагментарна побудова сюжету; а також використання образу вогню, який пронизує більшість епізодів роману. Загалом мотив вогню, типовий для більшості експресіоністських творів про війну, який символізує загибель, передсмертні муки, пекельні страждання, біль і кровопролиття. Нервове напруження передається через спотворення дійсності, деформації образів, до яких вдаються експресіоністи для посилення емоційного впливу й виразнішого відтворення страхіть війни. Тому твір насичений іронією, самоіронією та гротеском, що підкреслює абсурдність світу й людського існування. Провідною стає інтонація крику. У тексті також втілено експресіоністський мотив самотності та фатальної приреченості людини. Проаналізовано стиль роману «Подорож на край ночі» Луї-Фердінана Селіна у контексті подій Першої світової війни. Дослідження засвідчує, що у французькій літературі, як і в інших європейських літературних традиціях, саме воєнні події стали найпотужнішим імпульсом для розвитку творчості в експресіоністській манері. Аналіз стилістики роману дає підставу стверджувати, що експресіоністський стиль синонімічний «поетиці вогню». Підпорядкування експресіоністському світогляду акцентує апокаліптичні моменти сприйняття, вогненна символіка стає домінантною й поступово позначається на інших засобах зображення.