КОМПОЗИЦІЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ТЕКСТУ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТА СТИЛЬОВОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-216-32Ключові слова:
композиція тексту, спеціалізований текст, фаховий дискурс, науковий стиль, структура тексту, смислові блоки, стильова інтерпретація, комунікативна стратегія, когнітивний аспект, текстотворення.Анотація
У пропонованій науковій розвідці порушено актуальну проблему осмислення композиції спеціалізованого тексту як самостійного об’єкта лінгвістичного аналізу та важливого чинника стильової інтерпретації у межах фахового дискурсу. Обґрунтовано доцільність розгляду композиції не лише як формально-структурної основи тексту, а й як інтегративного механізму організації наукового знання, що відображає когнітивні й комунікативні стратегії автора та забезпечує цілісність, логічну впорядкованість і функційну доцільність спеціалізованого висловлення. У рецепції уточнено теоретичні засади вивчення композиції тексту, окреслено її співвідношення з категоріями зв’язності, цілісності та жанрової організації, а також визначено специфіку композиційної побудови спеціалізованих текстів у різних галузях наукового знання. У статті доведено, що композиційна організація фахового тексту зумовлюється типом наукового знання, адресованістю, комунікативною метою та жанро- вими нормами, а її варіативність відображає динаміку сучасного наукового дискурсу. Особливу увагу приділено аналізу ієрархії смислових блоків спеціалізованого тексту та принципам їх функційної взаємодії. Доведено, що композиція виконує не лише структурно-організаційну, а й стилетвірну та когнітивну функції, оскільки моделює процес сприйняття й інтерпретації інформації адресатом. З’ясовано, що в умовах міждисциплінарності, інтердискурсивності та цифровізації наукової комунікації традиційні композиційні моделі зазнають трансформацій, що відображається зміною логіки подання матеріалу та способів аргументації. Зроблено висновок, що композиція спеціалізованого тексту є системоутворювальним складником фахового мовлення, аналіз якого розширює інтерпретаційні можливості сучасної стилістики, теорії тексту та дискурсології.
Посилання
Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики. Київ : Академія, 2004. 342 с. 2. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник. Полтава : Довкілля-К, 2008. 711 с.
Ізотова Н., Жихарєва О. Інтердискурсивність художнього тексту: універсальні та ідіосинкратичні властивості. Studia Philologica. 2025. № 1 (24). С. 134–145. DOI: https://doi.org/10.28925/2311-2425.2025.249.
Трач Л. Функціональна та композиційна специфіка сучасного англомовного наукового тексту. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. 2016. Т. 19. № 1. С. 133–138. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknlu_fil_2016_19_1_20.
Писарська Н., Завершенко П., Лухіна Ю. Семантико‑синтаксична організація наукового стилю. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. № 5. Т. 34 (73). С. 24–29. DOI: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.5/05.
Овсієнко Л., Бондар С. Інтердискурсивність як об’єкт лінгвістичного аналізу: стильові й композиційні зрушення в медійних і спеціалізованих текстах. Актуальні питання гуманітарних наук. 2025. № 92. С. 310–319. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/92-1-43.
Polycheva Y., Vetokhin V. Multimodal approach to the study of specialized texts in technical discourse. Alfred Nobel University journal of philology. 2023. № 2 (26/2). Р. 45–58. DOI: 10.32342/2523-4463-2023-2-26/2-3.
Torchynska N., Shymanska V., Gontsa I., Dudenko O. Intertextuality as an Integral Component of the Modern Ukrainian Discourse (on the Example of Literary and Journalistic Styles). Postmodern Openings. 2021. № 12(4). Р. 255–271. DOI: https://doi.org/10.18662/po/12.4/373.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




