СУБСТАНТИВНІ КОМПОЗИТИ-НОВОТВОРИ ТА ЇХ СКЛАДНИК-ДОМІНАНТА ПОЛІСЕМІЧНОЇ МОДЕЛІ З ТРЬОМА ЗНАЧЕННЯМИ У БУДОВІ РЕЧЕННЯ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ ВИМІР ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗУСИЛЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-216-20Ключові слова:
субстантивний композит-новотвір, складник-домінанта, полісемічна модель з трьома значеннями, декодовані номінації першого головного / похідних другого та третього значень, ментальний лексикон людини, лінгвосинергетика, синергетичний вимір збереження зусильАнотація
Представлена робота є третім етапом дослідження іменників-новотворів з різним семантичним обсягом їх домінантної складової у простих та складних реченнях сучасної німецькомовної преси з позицій лінгвосинергетики. У представленій статті такий синергетично виважений аналіз сконцентровано на субстантивну лексику композитів-новотворів зі складником-домінантою, що представлений у словнику полісемічною моделлю іменника з трьома значеннями. Методологічно принциповим у дослідженні є положення про те, що рушійним фактором виступає синергетичний закон збереження мовної енергії та мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на декодування складних іменників-новотворів з домінантою семантичного обсягу полісемічної моделі слова з трьома значеннями. Словник як репрезентант мовного узагальнення про структуровану суму знань засвоєної позамовної дійсності представлено з лінгвосинергетичних позицій у співвідношенні з ментальним лексиконом. Отримані на підставі синергетично-квантитативного підходу результати екстрапольовано на синергетичні моделі у співвіднесенні декодованих номінацій першого головного та похідних другого та третіх значень складника-домінанти досліджуваного полісемічного формату з простими та складними реченнями німецькомовної преси. Доведено, що синергетичний механізм мінімізації зусиль у німецькій мові сформував на сьогодні такий семантичний вимір, що полісемічна модель іменника з трьома значеннями найоптимальніше врівноважує затрати мовної енергії за таким принципом як «просте/складне речення – конденсація іменникового змісту новотвору найдальшою полісемічною відстанню третього похідного значення у форматі трьох значень». Це свідчить про те, що полісемічна модель іменника з трьома значеннями як фактор все більш зростаючої економії обмеженої кількості мовних знаків завдяки активаціям свого третього похідного значення найефективніше поглиблює конденсацію змісту складних іменників-новотворів для позначення ними набагато більшої кількості реалій позамовної дійсності у структурній будові як простого, так і складного речення німецькомовної преси
Посилання
Fleischer W. Kommunikativ-pragmatische Aspekte der Wortbildung. Sprache und Pragmatik: Lunder germanistische Forschungen. 1979. № 48. S. 317– 329.
Ladissow A. Konnotation in der nominalen Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. Entwicklungen der Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. Hrsg. Fleischer Wolfgang. Berlin. 1983. S. 21–48.
Maineke E. Das Substantiv in der deutschen Gegenwartssprache. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER, 1996. 496 S.
Primus B. Semantische Rollen. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER. 2012. 99 S.
Wellmann H. Morphologie der Substantivkomposita. Deutsche Wortbildung 4: Substantivkomposita (Komposita und kompositionsähnliche Strukturen I). Sprache der Gegenwart. Hrsg. vom Institut für deutsche Sprache. Berlin, New York: Walter de Gruyter, 1991. Bd. 79. S. 3–111.
Zürn Constanze. Untersuchungen zur Semantik okkasioneller Nominalkomposita: Doktorarbeit. München: GRIN Verlag. 2013. 331 S.
Elsen Hilke. Neologismen: Ein Studienbuch. Tübingen: Narr Francke Attempto Verlag, 2022. 195 S.
Домброван Т. І. Актуалізація синергетичного підходу в сучасних лінгвістичних дослідженнях.
Записки з романо-германської філології. Одеса: Фенікс, 2011. Вип. 26. С. 51–58.
Köhler R. Zur linguistischen Synergetik: Struktur und Dynamik der Lexik. Bochum: Studienverlag Brockmeyer, 1986. 200 S.
Zipf G. K. Human behavior and the principle of least effort. Cambridge: Addison–Wesley, 1949. 573 p.
Reichenberger, Klaus. Kompendium semantische Netze. Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 2010. 210 S.
Löbner S. 2015. Semantik: Eine Einführung. 2., aktualisierte und stark erweiterte Aufl. Berlin/Boston: Walter de Gruyter. 462 S.
Schwarz-Friesel M. Einführung in die Kognitive Linguistik. 2. überarbeitete Aufl. Tübingen und Basel: Francke Verlag, 1996. 238 S.
Дребет В. В. Складні іменники-новотвори з моносемічним складником-домінантою у структурі речення німецькомовної преси: синергетика мінімізації зусиль. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2024. Вип. 1 (208). С. 149–156. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-20
Дребет В. В. Іменникові композити-новотвори та їх складник-домінанта полісемічної моделі з двома значеннями у структурі речення німецькомовної преси: синергетичний вимір. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2025. Вип. 1 (212). С. 117–125. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-4077-
-212-17
Duden Onlinewörterbuch.URL: https://www.duden.de
Дребет В. Декодування іменників у німецькомовних текстах художньої прози та преси (синерге-тично-квантитативний підхід): монографія. Тернопіль: Астон, 2016. 400 с.
Wildgen W., Mottron L. Dynamische Sprachtheorie: Sprachbeschreibung und Spracherklärung nach den Prinzipien der Selbstorganisation und der Morphogenese. Bochum: Studienverlag Dr. N. Brockmeyer, 1987. 423 S.
USA: Weiterhin Streit um eine Billion Dollar gegen den Absturz. URL: https://www.wienerzeitung.at/nachrichten/wirtschaft/international/2055386-USA-Weiterhin-Streit-um-eine-Billion-Dollar-gegen-den-Absturz.html
Warum der Vizekanzler die schwarze Null so liebt. URL: https://www.spiegel.de/wirtschaft/soziales/olaf-scholz-vor-iwf-treffen-warum-der-vizekanzler-die-schwarze-null-so-liebt-a-1291942.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




